ОЧЕНЬ Складіть план, та зробить стислий переказ, за текстом
півосені, зиму й піввесни на радіо «вежа», що в івано-франківську, існувала програма «щоденник». щоденником її можна було назвати лише тому, що програма виходила щодня, крім суботи й неділі. придумувати трихвилинну оповідь доводилося постійно.
коли укладалася книжка, я мав можливість цілковито переінакшити її, дописавши щось таке, про що не говорив, але хотів би сказати. про те, але про це буде вже інша книжка. ця залишиться відкритою — випадковою, недовершеною, готовою прийняти щось інше. адже зроблена вона лише для того, щоб на кожну прочитану історію кожному хотілося б відповісти якоюсь своєю, нічим не гі ось один із весняних записів.
міські мешканці звикли оцінювати погоду й різні природні явища лише з огляду на їхні зручності та вигоди. селяни, землероби, садівники, лісівники й пасічники думають не про себе, а про звірів, комах, дерева, бруньки, пагони, цибульки, зерна, квіти, листя, плоди, ягоди й коріння, якими вони опікуються. зрештою, опікуються тільки для того, щоб з’їсти самим або віддати тим, хто живе в містах, і погоду оцінюють лише з огляду на власні вигоди. у цьому звуженні світогляду — причина найбільших нещасть людства. але так є споконвіків, і виявляється, що ті поодинокі люди, які чують спів трави, просто не можуть і вже ніколи не зможуть переконати зважати на нього тих, хто цього співу не чує.
позавчорашній сніг сприймався по-різному: як неприємність, вибрик, жарт, радість, ускладнення, перешкода, безсенсовість, абсурд, фрагмент, який нічого, урешті, не значить і, крім кількох відкладених рейсів, нічого не змінює. усе одно вже весна, і цей короткочасний сніговий бунт угамується через кілька днів. сніг випав позавчора, а через кілька днів, тобто сьогодні, по ньому залишилися тільки сліди. здається, він справді нічого не змінив.
однак таке твердження правильне лише в системі координат людської — антропоцентричної — логіки. насправді два дні снігу врятували ціле плем’я, ціле військо божих істот. цей маленький мужній і прекрасний народ уже знемагав від людської навали. щодня його найкращих чоловіків, найвродливіших жінок із ненародженими дітьми, його найбільших мудреців убивали людські руки, а тіла вивозили до міста й там на площах виставляли на повільне тління. люди руйнували їхні оселі, випорпували із землі їхні скарби, міняючи на гроші для дешевих розваг.
день снігопаду й кілька днів укритої снігом землі дали можливість цьому народові перепочити. за короткий час, відпущений до нового наступу людей, лісові племена крокусів, підсніжників і пролісків устигли вже багато. одні з них скинули в ґрунт запліднене насіння, інші відмерли, урятувавши цим самим підземну багаторічну цибульку від знищення, а переважна більшість просто перестала бути привабливою й через це позбулася незахищеності.
тож дводенний сніг наприкінці березня не був марним. можливо, завдяки йому на другу весну маленьке плем’я зможе скликати нове велике військо
Раджу написати текст про хризантему так:
Хризантема – гарна осіння квітка. Вона розквітає у жовтні, а потім радує людей своєю барвистістю аж до першого снігу. Тому цю квітку називають ще королевою осені. Також її величають останньою квіткою року.
Листя у хризантеми прості, різні за розміром та формою. Квіточки маленькі, ніби забрані у кошик. Зазвичай вони мають жовтий нерівномірний колір.
Ці рослини дуже легко вирощувати. Тому часто їх можна побачити у наших городах та парках. Люди цінують хризантеми за яскравість фарб та довге цвітіння. Також ці чарівні квітки використовують у лікувальних цілях.
Объяснение:
Вечоріло. Пташки летіли по чистому, оранжевого відтінку неба. Частина птахів відсторонилася від зграї, тому що побачила в одному з дворів багато горошку. Вони знизилися, а потім і зовсім сіли на землю. Вони підійшли до горошку, подзьобали його, а потім надумали летiти далi. Однак вже було досить пізно, вони вирішили переночувати біля старої ялинки. Ніч. Пташки вже сплять. На ранок вони прокинулися і далі взялися в шлях.
Ренат Зімін