ОЧЕНЬ НАДО ПРЯМО СЕЙЧАС Схема, подчеркнуть грамматическую основу и вычислить за смыслом какой союз . Тільки зозулі перекликались та соловї у придорожніх кущах лящали, наче їм мало було ночі (В. Гжицький). 2. Золотий промінь сонця перелинув із сходу на захід і вершечки синіх хмар зайнялись червоним полум’ям (М. Коцюбинський). 3. Хитаються й повзуть холодні тіні ночі і зорі дивляться на місто без огнів (В.Сосюра). 4. Сивизна лягла на скроні а в очах - жива блакить (П. Воронько). 5. Не шелесне ліс. Лиш зрідка трісне дерево або десь у дзвінких верхах простукотить дятел, лісовий телеграфіст, мовби передаючи кудись у безконечні хащі звістку про подорожніх (О. Гончар). 6. Було затишно і пахло вогкістю (А. Головко). 7. І стеляться обрії милі і вечір в ясній далині і карії очі і рученьки білі ночами насняться мені (А. Малишко). 8. День спадає і таємничий вечір рожевою млою тихо спускається з неба (Олександр Олесь).
Вона знову побачила рідне місто, заметене хуртовиною.
Линула тиха музика, симфонічна й меланхолійна.
Травневий дощ, суворий та холодний, залив усе нам навкруги.
У вітальні була порцелянова лампа, яка надійшла мені у спадок від бабусі.
Берізки за вікном стояли, стрункі та гнучкі.
2.
Він виїхав додому.
Хмарки пливли по небу, аби полити землю водицею.
Олексій погодився на відрядження, почувши про підвищення зарплати:)
Марія йшла повільно, аби намилуватися красою природи.
Мати розмовляла пошепки, щоб Андрійко не прокинувся.