Чи були ви в музеї українського народного мистецтва? Якщо були то, думаю, ви бачили керамiку - це виробы народного гончарства. А пам'ятаєте тi чудовi вази, горщики, глечики? Цю красу протягом столiть робили гончарi з глини. Глина - це справдi безцiнний скарб! З неї роблять багато рiзних речей. Майстер заливає глину водою i мiсить, поки глина не стане дрiбною, чистою й м'якою. Цей процесс дуже важливий. Готову глину вiн кидає в центр гончарного кругу. Кiлька торкань i на крузi з'являється макітра, ваза чи мисочка. Потiм майстер лiпить з глини лева, оленя, що захоче. Це все потiм розмальовує фарбами-ангобами. Далi, майстер, просушивши вырiб, ставить його в пiч. Випалювання - важлива частина. Пiч повиннна мати високу температуру й не втрачати її. Пiсля випалювання вироби стають мiцними. Тепер їх покривають поливою й ставлять для повторного випалювання. I от керамiчний вибiр готовий!
Непрямою мовою називається чуже мовлення, що передається не дослівно, а зі збереженням лише основного змісту висловлювання (Дівчина замилувалася квітами і сказала, що вони чудові). У непрямій мові втрачається лексична, інтонаційна та стилістична своєрідність чужого мовлення.До непрямої мови належать як непрямі розповідні речення, так і непрямі питання й спонукання, але знак оклику чи знак питання в кінці таких речень не ставиться: («Батько спитав мене: «Хочеш поїхати зі мною до Києва?» — Батько спитав мене, чи хочу я поїхати із ним до Києва).Речення з непрямою мовою — це складне речення: при заміні прямої мови непрямою слова автора стають головним реченням, а пряма мова — підрядним (Пор.: Всякий, хто гляне, скаже, що Дніпро чудовий — Всякий, хто гляне, скаже: «Дніпро чудовий!»). Підрядне речення, що передає чуже мовлення, поєднується з головним за до підрядних сполучників і сполучних слів що, щоб, чи, наче, який, коли та ін. При цьому непряма мова завжди стоїть після слів автора. При перетворення прямої мови на непряму у ній змінюють особу займенників і дієслів відповідно до особи, від імені якої тепер передається чужа мова. Звертання, вигуки, а іноді й вставні слова, частки при заміні прямої мови непрямою пропускаються (Пор: «Тихіше їдьте, то встигнете», — порадила бабуня, коли подорожні вже сідали в машину (О. Гончар). — Коли подорожні вже сідали в машину, бабуня порадила їм, щоб вони тихіше їхали, і тоді встигнуть).Якщо непрямою мовою замінюється пряма мова, що складається з кількох речень, або діалог, то утворюється складне речення з багатьма підрядними частинами.Оскільки непряма мова більш нейтральна за емоційним забарвленням, ніж пряма, то вона частіше вживається в науковому, публіцистичному та офіційно-діловому стилях мовлення.
Цю красу протягом столiть робили гончарi з глини. Глина - це справдi безцiнний скарб! З неї роблять багато рiзних речей.
Майстер заливає глину водою i мiсить, поки глина не стане дрiбною, чистою й м'якою. Цей процесс дуже важливий. Готову глину вiн кидає в центр гончарного кругу. Кiлька торкань i на крузi з'являється макітра, ваза чи мисочка. Потiм майстер лiпить з глини лева, оленя, що захоче. Це все потiм розмальовує фарбами-ангобами. Далi, майстер, просушивши вырiб, ставить його в пiч.
Випалювання - важлива частина. Пiч повиннна мати високу температуру й не втрачати її.
Пiсля випалювання вироби стають мiцними. Тепер їх покривають поливою й ставлять для повторного випалювання. I от керамiчний вибiр готовий!
Непрямою мовою називається чуже мовлення, що передається не дослівно, а зі збереженням лише основного змісту висловлювання (Дівчина замилувалася квітами і сказала, що вони чудові). У непрямій мові втрачається лексична, інтонаційна та стилістична своєрідність чужого мовлення.До непрямої мови належать як непрямі розповідні речення, так і непрямі питання й спонукання, але знак оклику чи знак питання в кінці таких речень не ставиться: («Батько спитав мене: «Хочеш поїхати зі мною до Києва?» — Батько спитав мене, чи хочу я поїхати із ним до Києва).Речення з непрямою мовою — це складне речення: при заміні прямої мови непрямою слова автора стають головним реченням, а пряма мова — підрядним (Пор.: Всякий, хто гляне, скаже, що Дніпро чудовий — Всякий, хто гляне, скаже: «Дніпро чудовий!»). Підрядне речення, що передає чуже мовлення, поєднується з головним за до підрядних сполучників і сполучних слів що, щоб, чи, наче, який, коли та ін. При цьому непряма мова завжди стоїть після слів автора. При перетворення прямої мови на непряму у ній змінюють особу займенників і дієслів відповідно до особи, від імені якої тепер передається чужа мова. Звертання, вигуки, а іноді й вставні слова, частки при заміні прямої мови непрямою пропускаються (Пор: «Тихіше їдьте, то встигнете», — порадила бабуня, коли подорожні вже сідали в машину (О. Гончар). — Коли подорожні вже сідали в машину, бабуня порадила їм, щоб вони тихіше їхали, і тоді встигнуть).Якщо непрямою мовою замінюється пряма мова, що складається з кількох речень, або діалог, то утворюється складне речення з багатьма підрядними частинами.Оскільки непряма мова більш нейтральна за емоційним забарвленням, ніж пряма, то вона частіше вживається в науковому, публіцистичному та офіційно-діловому стилях мовлення.