Метелика пропоную описати у такий б: Метелик – це маленька комаха. Вона має великі та пружні крильця, забарвлені у різні кольори. Улітку можна зустріти червоних, жовтих, голубих метеликів. Найчастіше зустрічаються різнокольорові. Метелика мають чорні вуса, багато очей, які допомагають йому сприймати навколишній світ. Цікавою є історія народження метеликів. Спочатку вони народжуються гусеницями. А згодом перетворюються на гарних та граціозних метеликів. Я дуже люблю гати за метеликами. Особливо влітку у садочку, коли вони літають одразу по кілька пар. Або коли метелик сідає на квіточку, рівненько розправляючи свої чарівні крила. Тоді я простягаю свої руки і за метелика сісти на мої руки. Проте варто це зробити, як метелик вже махає крильцями назустріч небу.
Твір про бджіл можна написати так: Більшість людей стверджують, що бджоли – корисні комахи. Але чи насправді це так? Я вважаю, що мед – головне багатство бджіл. Саме завдяки цій цілющій речовині бджілок вважають надзвичайно корисними. Як же бджоли отримують мед? Спочатку вони збирають нектар з квіточок. Потім видаляють з нього зайву вологу і починають «пережовувати» його. Згодом комахи виносять мед у стільники. Це дуже важка праця для таких маленьких комах. Невже бджоли корисні лише завдяки меду? Це не так. Адже вони мають ще й сою отруту. Вона використовуються у медичних цілях і допомагає людям у боротьбі з різними хворобами. Окрім цього бджоли вироблюють прополіс. Це також досить цілющий засіб. Отже, бджоли – дуже корисні комахи. Вона здатні трудитися впродовж багатьох днів заради цілющих дарів. А потім діляться цими дарами із людьми.
Скласти твір про кульбаби в лузі можна так: Луг – чарівне місце для відпочинку. Він багатий різні барви: зелені, жовті, фіолетові. Виходиш на галявину і бачиш, що вона засіяна маленькими жовтими шарами. Це кульбабки. Вони радують око відвідувачам лугу вже навесні. З них можна сплести гарні віночки та пустити їх у струмочок. З плином часу кульбабки втрачають свою барвистість. Вони перетворюються на сірі та пухнасті кулі. Такі кульки легко задмухати. Тоді понесуться кульбабки з вітром по всьому лугу. Ростуть кульбаби в лузі й радують подорожніх своїми жовтими барвами.
Метелик – це маленька комаха. Вона має великі та пружні крильця, забарвлені у різні кольори. Улітку можна зустріти червоних, жовтих, голубих метеликів. Найчастіше зустрічаються різнокольорові. Метелика мають чорні вуса, багато очей, які допомагають йому сприймати навколишній світ. Цікавою є історія народження метеликів. Спочатку вони народжуються гусеницями. А згодом перетворюються на гарних та граціозних метеликів.
Я дуже люблю гати за метеликами. Особливо влітку у садочку, коли вони літають одразу по кілька пар. Або коли метелик сідає на квіточку, рівненько розправляючи свої чарівні крила. Тоді я простягаю свої руки і за метелика сісти на мої руки. Проте варто це зробити, як метелик вже махає крильцями назустріч небу.
Твір про бджіл можна написати так:
Більшість людей стверджують, що бджоли – корисні комахи. Але чи насправді це так? Я вважаю, що мед – головне багатство бджіл. Саме завдяки цій цілющій речовині бджілок вважають надзвичайно корисними.
Як же бджоли отримують мед? Спочатку вони збирають нектар з квіточок. Потім видаляють з нього зайву вологу і починають «пережовувати» його. Згодом комахи виносять мед у стільники. Це дуже важка праця для таких маленьких комах.
Невже бджоли корисні лише завдяки меду? Це не так. Адже вони мають ще й сою отруту. Вона використовуються у медичних цілях і допомагає людям у боротьбі з різними хворобами. Окрім цього бджоли вироблюють прополіс. Це також досить цілющий засіб.
Отже, бджоли – дуже корисні комахи. Вона здатні трудитися впродовж багатьох днів заради цілющих дарів. А потім діляться цими дарами із людьми.
Скласти твір про кульбаби в лузі можна так:
Луг – чарівне місце для відпочинку. Він багатий різні барви: зелені, жовті, фіолетові. Виходиш на галявину і бачиш, що вона засіяна маленькими жовтими шарами. Це кульбабки. Вони радують око відвідувачам лугу вже навесні. З них можна сплести гарні віночки та пустити їх у струмочок.
З плином часу кульбабки втрачають свою барвистість. Вони перетворюються на сірі та пухнасті кулі. Такі кульки легко задмухати. Тоді понесуться кульбабки з вітром по всьому лугу. Ростуть кульбаби в лузі й радують подорожніх своїми жовтими барвами.