нужно объяснить пунктуацию в предложении Може, надто пізно, але добре, що ми зрозуміли :ось Людина, котрій Богом дано говорити від імені свого і від імені народного.

У лісі буває багато пригод. Та зі мною сталася така:Ми з батьками і подругою поїхали до лісу.Там ми зробили пікнік і лежали на травиці. Та ми с моєю подругою просто не могли втриматись на місці від чудового та загадкового лісу. З дозволенням батьків ми пішли гуляти. Йдемо стежкою і бачимо багато грибів, білочок у кожному дуплі та безліч птахів. І ось ми почули дивний звук. Підійшли до великого куща і дуже злякались тому, що раптом з нього вістрибнув кабанчик і побіг куди очі дивляться. Добре що у нас були фотоапарати. Коли ми прийшли до батьків, вони були прижмно здивовані. Ось така у нас історія.

Всі ми час від часу потребуємо відпочинку. Для кожної людини важливо іноді просто зупинитись, втікти від метушні і набратися нових сил, щоб повернутись до звичного ритму життя вже сповненим енергією та бодрістю.

Моїм куточком відпочинку, місцем де я можу забутись і ні про що не турбуватись є хатинка бабусі. Вона знаходиться на окраїні села, де майже немає людей. Природа ніби огорнула її від сторонніх очей. За хатиною у бабусі є невеличкий садок. Там я любила малою лазити по деревам і зривати стиглі черешні, абрикоси та груші. Люблю я ще це місце за його тишу та спокій. Люблю, коли можна просто сидіти під деревом і насолоджуватися звуками природи, чути як бджоли гудуть, співають свої мелодії пташки. Моя бабуся— просто неймовірна людина. Вона встигає і за будинком доглядати, і за курями, так ще й наготує смаколиків на всю родину. Люблю чути її голос коли вона мене кличе:"Онучко, ходи но сюди". Ці моменти я буду пам'ятати завжди.

Ось такий то він, мій куточок відпочинку.