1. Мабуть, батько ще дужче посивів і мати ще дужче зігнулася 2..Таке це літо золоте, що забуваються жалі. 3. Роби так, щоб після тебе перероблять не довелось 4.Юносте люба, куди б не пішов я, всюди твоя йде зі мною краса! 5.Десь шумлять дощі осінні, і вітри лютують, а у нас на Україні літечко літує 6..Вертається віра й покута і плодом на кроні важніє, і пружиться юне коріння.. 7.Тільки невсипуще море бухає десь здалеку та зорі тремтять в нічній прохолоді 8.Коли ж одчинили вікно, світло впало на ціле море напружених, схвильованих облич і крізь вікно в хату влетіла стоока тривога 9.Надіє! Надіє!.. О хто тебе ніжно на грудях не грів і хто за тобою орлом не летів? 10.Хай лягають зморшки на обличчя і все вище тисне кров моя, юності в Вітчизни я позичу і пісень позичу в солов'я
2..Таке це літо золоте, що забуваються жалі.
3. Роби так, щоб після тебе перероблять не довелось
4.Юносте люба, куди б не пішов я, всюди твоя йде зі мною краса!
5.Десь шумлять дощі осінні, і вітри лютують, а у нас на Україні літечко літує
6..Вертається віра й покута і плодом на кроні важніє, і пружиться юне коріння..
7.Тільки невсипуще море бухає десь здалеку та зорі тремтять в нічній прохолоді
8.Коли ж одчинили вікно, світло впало на ціле море напружених, схвильованих облич і крізь вікно в хату влетіла стоока тривога
9.Надіє! Надіє!.. О хто тебе ніжно на грудях не грів і хто за тобою орлом не летів?
10.Хай лягають зморшки на обличчя і все вище тисне кров моя, юності в Вітчизни я позичу і пісень позичу в солов'я