Непросто жити на світі) Корабель линув уперед, долав бурх-
ливі хвилі. Він то громадився на гребе-
нях, то м'яко западав униз, тоді знову
піднімався й рухався далі.
Богдан пройшовся хиткою палубою,
глянув за борт, зазирнув у зеленкувату
безодню.
На поверхні моря гойдалися, витанцьовували прозорі пара-
сольки. Вони були ніжні й прозорі. Красою ці морські створіння
нагадували квіти. То були медузи.
Раптом недалеко від борта з води вистрибнула сіра тварина з
блискучою шкірою. Вона була тупорила, мала великий, схожий на
качиний дзьоб. Звірина стрімко злетіла над водою і шубовснула на
хвилю. Це був дельфін.
Моряки вважають дельфінів своїми друзями. Тварини вказу.
ють кораблям безпечний шлях до берегів, іноді рятують тих, хто
тоне. А от медузи отруйні. Якщо взяти таку красуню в руки, вона
боляче опече шкіру.
Як же багато на світі оманливого! Де добро? Де зло? Часом
ворог здається другом, а друг ввижається ворогом. Щоб не поми-
литися, треба судити не за зовнішністю, а за справами. Непросто
жити у світі!
План і переказ тексту​

-Доброго дня! Чи це департамент архітектури та дизайну?

-Так звичайно. З якою метою ви до нас потрапили?

-Мені б хотілось запропонувати свої ідеї щодо поліпшення роботи вашого відділу.

-Це чудово, проте чи не могли б ви детальніше розповісти про ваші інновації?

-Мені здається, треба зменшити кількість лампочок на підлозі трамвайних станцій.

-Чому?

-Це до зекономити гроші на подальше будівництво і розвиток транспорту.

-Але чи не буде на станції занадто темно?

-Ні, такі лампочки не дуже яскраві. Звичайно, вони коштують не дуже дорого, проте ці гроші можна вкласти у встановлення в трамваях розеток для зарядки пристроїв.

-Ідея чудова, проте вам потрібно буде прийти завтра та оформити усі необхідні документи на подачу цієї заяви. На жаль, сьогодні бухгалтерія закрита.

-Добре. Дякую! До побачення! Гарного вам дня!

-Навзаєм!

Объяснение

Особисто для мене, доброзичливість - повсякденна справа і я не вбачаю у ній нічого складного. Та є такі люди, що лише у певному суспільстві стають доброзичливими, і при цьому докладають багато зусиль. Іноді я замислююся над тим, що це за тип людей. Якщо ти з малечку любиш  поважаєш людей, то своє ставлення до них проявляєш тільки у теплих відносинах, і важливим інструментом тут слугує доброзичливість. Та напевно є люди, що відштовхують від себе суспільство, через різні причини - можливо, хтось не вгодив чи образа затаїлася на серці. Через, здавалося, такі різні дрібнички ці люди замикаються у собі і не хочуть ділитися своїм добром з іншими. Для них доброзичливість стає чимось неосяжним і далеким. Я зовсім не розумію таких людей, і вірю, що цу нашому суспільстві їх небагато.