НЕПРАВИЛЬНО утворено форму ступеня порівняння прикметника в рядку * А легший від усіх, більш пружний, жвавіший Б дуже цікавий, найспекотніший, більш високий В стрункіший, більш милий, найсолоніший Г мудріший від мене, щонайніжніший, менш гарячий Помилку в написанні прикметникового суфікса допущено в рядку * А звуковий, слоновий, надплановий, тестовий, ялицевий, щупальцевий Б калієвий, персиковий, шагреновий, помаранчевий, рожевий, нулевий В грошовий, коричневий, шанцевий, мохеровий, суттєвий, нордовий Г фенхелевий, вільховий, рубіновий, шпильовий, круговий, аґрусовий Д дворовий, причиновий, перловий, больовий, нафталіновий, паровий Позначте рядок, у якому всі прикметники якісні * А рожевий, кислий, радісний, вишневий Б суворий, гнилий, дубовий, справжній В веселий, щасливий, смачний, чарівний Г стрункий, блідий,буйний, особовий Усі прикметники мають суфікс -ев- у рядку * А палац..вий, бой..вий, дощ..вий Б березн..вий, груш..вий, овоч..вий В край..вий, реч..вий, стиль..вий Г грош..вий, сутт..вий, ситц..вий Правильно утворено присвійні прикметники у рядку * А доччин, Іллін, батьків, Оксанчин Б Андріїв, Олин, сусідчин, русалчин В бабусин, кролячий, мишиний, неньчин Г орлячий, Ігорів, доньчин, бджолиний Правильно утворено ступені порівняння всіх прикметників рядка * А більш грамотний, більш важливіший, найтонший Б менш рожевий, якнайдовший, дорожчий золота В самий злий, найдобріший, щонайкращий Г більш поганий, страшніший від вовка, щонайтриваліший

Дієприслівник-це особлива незмінна форма дієслава, що позначає додаткову дію або стан, яка супроводить іншу, головну.

У речені дієприслівник ЗАВЖДИ виступає обставиною.

Дієприслівники відповідають на питання ЩО РОБЛЯЧИ?Наприклад:кажучи та ЩО ЗРОБИВШИ? Наприклад: намалювавши...

Дієприслівник має ознаки дієслова(час і вид) та прислівника(незмінність, залежність від дієслова-присудка, значення обставини)

Дієприслівник не має закінчення.

У кінці дієприслівників після Ч, Ш завжди пишуть літеру И..

Дієприслівник із залежними від нього словами називають дієприслівниковим хворотом.

Дієприслівниковий зворот завжди є обставиною.

На письмі дієприслівниковий зворот завжди виділяють комою або комами незалежно від його місця в реченні.

В усному мовлені дієприслівниковий зворот виділяють паузами.

Дієприслівники недоконаного виду утворюються від основи дієслова теперішнього часу за до суфіксів учи ючи ачи ячи, а доконаного виду утворюються від основи неозначеної форми дієслова за до суфіксів вши, ши..

Не з дієприслівниками пишуть окремо. Наприклад не почувши, не зробивши..

Разом з не пишуться тільки дієприслівники, утворені від дієслів, які не вживаються без не...Наприклад нененавидячи

Україна має дуже багату культуру, яка передається від одного покоління до іншого. З давніх часів, для нашого народу характерними були мудрість та виваженість. Ці та багато інших рис були закладені в народних обрядах, звичаях, ну і, звичайно, фольклорі. Саме через усе це і формувався наш культурний та національний світогляд.Характерним для нашої культури є те, що дохристиянські звичаї тісно переплелися з релігійними, що призвело до утворення тих норм і обрядів, які відомі нам і нині. Обряди охоплюють усі сфери життя людини, вони є важливим елементом української культури. Яскравим прикладом є сімейне життя, особливо весілля, яке включало велику кількість різноманітних обрядів. Важливою подією будо народження дитини у родині. Вагітну жінку не дозволялося ображати та сварити.Необхідно було приховувати вагітність як можна довше, щоб ніхто не позаздрив і не спричинив зла при народженні дитини. Щоб новонароджений був здоровим та сильним, при першому купанні використовували святу воду. Дівчатам клали молока, меду, квітів, щоб були красивими, а хлопчикам клали дев’ясилу, щоб були сильними та здоровими. Дитину одразу ж необхідно було охрестити, щоб не була кволою та слабкою. У церкві, під час хрещення, вагому роль відіграють хрещенні батьки, яки вважаються другими батьками і допомагають дитині протягом усього її життя. Після обряду, зазвичай сходяться усі друзі та родичі з подарунками.Отже, звичаї та обряди, це вагомий елемент української культури і по нині. Вони відіграють важливе значення і в сучасні часи. Цей багатий скарб передається нам із покоління в покоління, тому ми повинні його зберегти і дотримуватись правил, адже вони супроводжували і допомагали нам протягом багатьох віків. Не зважаючи на час, деякі традиції та звичаї залишаються і будуть залишатися актуальними.