Неправильно написал это тусский язык
Раскройте скобки, объясните написание частиц.
Трудно (таки), то (то) и оно (то), как (то), нуте (с), (то) есть, да (с), поди (ка) принеси огоньку, не решился (таки), ну (тка), спой (ка), он (де) занят, руки (то) мыть надо?; слушаю (с), он (таки) успел, поворотись (ка), подобру (де) поздорову, не ушиблись (ли)?
У своїй п’єсі «Наталка Полтавка» талановитий український письменник і драматург Іван Котляревський наголошує, що найкращі риси характеру розкриваються лише в творчих натурах. А ось життя з соціальними та духовними паразитами, якими у творі є виборний, возний та деякі інші персонажі, для простої людини перетворюється на страждання. У пана така жінка, як Наталка, стане кріпачкою, і становище її буде гірше наймички. При цьому автор яскраво зображує увагу і любов Наталки до матері, щирість почуттів дівчини до старої жінки.
Саме через велику повагу до матері Наталка дає обіцянку вийти заміж за багатого нареченого. У її серці борються почуття вдячності і пошани з почуттям кохання до Петра. Проте, навіть щира любов до матері не може стати перепоною у боротьбі Наталки за своє щастя, яка здатна порушити навіть вікові народні традиції. Дівчина заявляє, що рушники нічого не означають і відмовляється виходити заміж за багатого возного.
Не менш позитивним рисами наділений і наречений Наталки Петро. Він проявляє себе як гідна людина, яка має право на кохання такої гарної дівчини, як Наталка. Хоча парубок і бідний, але серед інших героїв п’єси він вирізняється прямотою і чесністю, йому притаманне почуття відданого кохання, заради якого він нехтує власним добробутом і відправляється на заробітки в далекі краї.
Іван Котляревський особливо підкреслює благородство парубка. Коли той бажає довідатися, чи любить його Наталка після повернення у рідне село, він звертається до свого товариша Миколи з такими словами: «Як вона вільна, то скажи за мене, а коли заручена, то не говори. Нехай один буду я горювати i сохнути з печалі». На жаль, благородство Петра інколи межувало з нерішучістю і заважало йому боротися за власне щастя, а його слабким місцем були готовність до самопожертви і надмірна чутливість.
Подібне зображення головного героя зумовлено як важкими умовами його життя, так і кращими рисами його характеру. Автор п’єси розповідав, що Петро шукав роботу «по всіх усюдах», а своє добро наживав кривавим потом. Хоча Петро і був звичайним наймитом, він проявляв цікавість до культури, і його судження про мистецтво були більш гармонійні, ніж думки Макогоненка чи возного, які тільки видавали з себе освічених людей. Петро мріяв про сімейний затишок, але у нього не вистачало сміливості боротися за своє щастя. І якби не Наталчина завзятість і відданість коханню, якби не до Миколи, можливо, Петро так і не наважився б відстоювати свою наречену і виборювати своє кохання.
В нашем мире очень много еды. И как не странно еда занимает наше место в жизни. Она бывает разной. Десерты, горячее, первые блюда, вторые блюда, гарнир, холодные закуски. Но сегодня я хочу поговорить о холодных закусках.. А если точнее о моём любимом бутерброде. Я полюбил(а) эту закуску ещё в детстве, когда мама накрывала на стол перед приходом гостей. И не только. Эта закуска входила и в обыкновенный обед, ужин или просто перекус когда проголодался. Лично мой бутерброд называется - "праздничный". Ведь он всегда подымет настроение даже в самый плохой день. Состоит он из батона, капчёной колбасы, плавленного сыра, листочка зелени, и щекотки соли. Помимо того что он ещё и вкусный на его приготовление уходит считанные минуты. Просто всё что я перечислил(а) нужно сложить вместе и отправить в микроволновку. А потом - ВОАЛЯ! И самая прекрасная закуска России прямо у тебя в руках. А какой у вас любимый бутерброд?
Как-то так.