Назвати рядок, у якому всі прийменники – похідні. А Біля, повз, поперед, назустріч, окрім. Б Кінець, із-за, через, навколо, після. В Коло, у зв'язку з, поперед, поміж, з-між. Г З-під, серед, замість, близько, після. 2. Визначити рядок, у якому всі сполучники належать до сурядних. А Б В Г Як, мов, коли, тому що. Або, також, однак, не то...не то. Хоча, хай, поки, нібито. Проте, що, але, щоб. 3. Визначити рядок, у якому похідні прийменники утворені від прислівників. А Близько, вглиб, край, посеред. Б Навколо, навкруги, вздовж, упоперек. В Напередодні, окрім, замість, проміж. Г Назустріч, протягом, кінець, наперекір. 4. Визначити речення, у яких сполучник з'єднує однорідні члени. А Історико-мистецьку експедицію з метою обстеження храмів провів обласний краєзнавчий музей, а її науковим консультантом став професор зі Львова. Б Видавництво й обласна бібліотека за сприяння обласної державної адміністрації та обласної ради започаткували регіональну книжкову виставку. В Читачі висловлювали своє захоплення особистістю письменника і ділилися враженнями від прочитаних книжок. Г Про Модеста Левицького говорили у своїх виступах письменники, а гості висловили думку про необхідність видання повного зібрання його творів. 5. Визначити, у якому рядку всі прийменники пишуться окремо. А Б В Г На/в/коло, на/відміну/від, з/поміж, із/над. У/справі, незважаючи/на, з/метою, згідно/з. За/для, по/під, відповідно/до, на/перед. З/поза, у/супереч, по/близу, незалежно/від. 6. Установити відповідність між словосполученнями і смисловими відношеннями, на які вказують прийменники. А Прийти за півгодини. Б Прибирати в класі. В Приготуватися для складання твору. Г Підручник з математики. Д Розмовляти з однокласником. 1. Відношення мети 2. Об’єктивні відношення відношення 4. Часові відношення 5. Означальні відношення 7. Установити відповідність між підрядними сполучниками та їх групами за значенням. А Щойно, поки, ледве. Б 3 тим щоб, аби, для того щоб. В Тому що, бо, оскільки. Г Як тільки, з того часу як, коли. Д Як, що. 1 Причинові. 2 З'ясувальні. 3 Часові. 4 Мети. 8. За поданим початком скласти речення, використовуючи сполучники підрядності: а) складнопідрядне мети; б) складнопідрядне допустовості. У Музеї української літератури відбулась презентація книги, ...
-Слухай, а ти який вид спотра любиш?
- я волейбол, третій рік ходжу вже, хоча я і коротун, але стрибаю високо вся команда монй пишатися
- не хвалися я теж багато чого вмію, я між іншим перше місце з плавання в шкільній олімпіаді зайняла! ти тут не одна така особлива
- хах лол візьму на замітку
- ось відразу б так
- а еше у мене не тільки волейбол добре получаеться я ще на фігурне катання ходжу як сестра це у мене в крові
- ага тільки в решті предметів у тебе 3 по всіх крім фізри
- Я не винувата...
- да да кнш
-ладно проїхали
- блін дзвінок лан пізніше продовжимо
- агась давай швидше від нам Пипець
- це точно
Пояснення:
надебсь звучить адекватно
Я ніколи не бував у поліському селі Крйнки, досі жалкую за цим. Сходив я чимало доріг, об'їздив чимало країн, та якось не випадало мені зазирнути в тихі місця, де минуло батькове дитинство. Але ніколи не бувши там, бачу виразно, мов на старовинній гравюрі, заповітний куточок землі. У цій картині панують світлі тони, ніжні тони біленого поліського полотна. Спокійне світле небо, світлі з жовтим відтінком кучугури пісків. Лише по горизонту темна зубриста стіна соснового бору.
Небо, ліс, піщана горбиста рівнина - це лише тло.
Потім бачу дорогу. Ну, а яка дорога в пісках? Порізана колесами, то кривуляє між чахлими кущами сосняка, то повзе на горбик, то шкандибає в долинку. Це навіть не дорога, а розтоптана канава, клята й переклята всіма їздовими, і від того ще більше зморщена. Поруч неї, старої бабусі, вистрибують онуки-стежки, вони мережать синючі плеса, викрутасами обходять деревця і збігаються в одне річище біля трухлого від старості обваленого місточка. За місточком починається село.
Поліське село. Ішли жінки з грибами. Пісок та болото, пісок та болото, нарешті й суха місцина, тут, кому де заманулося, й присіли вони спочити, обклавшись корзинами. Отаке село. Купками. Хата, а потім жовта залисина, потім ще самотня хата. Кожен двір обнесено високою дерев'яною огорожею. Тут все із дуба, із сосни, із берези, із граба. Все із лісу.
А земля тут яка! Той же пісок, трохи бурий від гною, без гною ніщо не росте, навіть кукіль*.
За дворами й левадами - глевка низина. Корчі, мохові острівки, цілі озера густої, як дьоготь, стоячої води, замулені річечки. Царство непролазних поліських боліт.
Ніколи не був я у Кринках, але бачу село, бачу дідову хату. Вони постають із запашних батькових оповідок