ми часто згадуємо в розмові слово «природа». і у кожної людини це слово викликає тільки приємні асоціації та спогади: луки з польовими квітами, білокорі берізки, чисті струмочки й озера, ліси з передзвоном пташиних голосів.
дійсно, спілкуючись з живою природою, людина відпочиває душею. міські жителі, відвідуючи музеї та виставки картин, милуються насамперед пейзажами відомих митців — великих майстрів пензлю.
сама природа вчить нас цінувати красу й мистецтво, а головне — берегти їх. але не завжди ми можемо захистити прекрасне. найчастіше з нашої вини — вільної або мимовільної — гинуть ліси, річки, тварини, птахи, забруднюється повітря. і це далеко не повний перелік руйнівного впливу людини на рідну природу. гублячи природу, людина не усвідомлює, що гине сама. адже її здоров’я і добра доля залежать від навколишнього середовища.
тому кожен з нас зобов’язаний завжди пам’ятати про це, повинен вміти бути вдячним. тож, будемо берегти природу — кожен в міру своїх сил і можливостей. ми маємо піклуватися про майбутнє нового покоління. хотілося б, щоб і воно могло побачити й оцінити цю незрівнянну красу матінки-природи.
Відповідь:
1. Не хваліться перед незнайомцем своїми успіхами чи вищим становищем на службовій драбині: це може поставити людину в незручне становище.
2. У громадському місці не розмовляйте голосно про особисті справи: приватне життя не для чужих вух.
3. Не обговорюйте прилюдно чужі смаки: кожен має право на власні уподобання.
4. Не використовуйте у своїх (навіть благородних) інтересах чужої таємниці: вона довірена вам не для розголошення.
5. Про чужі нечесні наміри чи непристойні вчинки повідомляйте негайно: вони можуть завдати іншим невиправної шкоди.
Пояснення:
ответ:
ми часто згадуємо в розмові слово «природа». і у кожної людини це слово викликає тільки приємні асоціації та спогади: луки з польовими квітами, білокорі берізки, чисті струмочки й озера, ліси з передзвоном пташиних голосів.
дійсно, спілкуючись з живою природою, людина відпочиває душею. міські жителі, відвідуючи музеї та виставки картин, милуються насамперед пейзажами відомих митців — великих майстрів пензлю.
сама природа вчить нас цінувати красу й мистецтво, а головне — берегти їх. але не завжди ми можемо захистити прекрасне. найчастіше з нашої вини — вільної або мимовільної — гинуть ліси, річки, тварини, птахи, забруднюється повітря. і це далеко не повний перелік руйнівного впливу людини на рідну природу. гублячи природу, людина не усвідомлює, що гине сама. адже її здоров’я і добра доля залежать від навколишнього середовища.
тому кожен з нас зобов’язаний завжди пам’ятати про це, повинен вміти бути вдячним. тож, будемо берегти природу — кожен в міру своїх сил і можливостей. ми маємо піклуватися про майбутнє нового покоління. хотілося б, щоб і воно могло побачити й оцінити цю незрівнянну красу матінки-природи.