Навесні малий потік стрімголов униз потік стрімголов униз потік. - Ось пройду, - шумить,- між гір'я,- затоплю усе міжгір'я. Через поле і долину до людських осель долину!..- Але тут усе розтало, і зухвальця враз не стало. Виписати з тексту Іменники, прикметники, дієслова, службові слова.
Кожна людина починається зі знання свого родоводу. А її коріння закладене в батьківській домівці, в материнській пісні.
Батьківська хата — це те, що завжди згадується, сниться, що ніколи не забувається і гріє теплом спогадів.
Усіх членів сім'ї завжди об'єднував живильний родинний вогник. Від матері до доньки передавалися старанно вишиті рушники, сорочки; від батька до сина — земля, любов до неї, вміння відчувати її біль, чути її голос.
І до сьогодні зберігаються ці родинні Традиції. Сім'я, що не вберегла вогника, накликає на себе біду. Вогонь здавна оберігав оселю, біля нього росли діти, він вважався священним.
Раніше біля вогню довгими зимовими вечорами збиралися за вишиванням чи куделею. Тут, біля родинного вогнища, навчали поважати свій рід, розповідали про його старійшин, про те, як вони жили, що робили, як співали пісні. Тут навчали поважати людей, бути добрими, чуйними до своїх близьких, навчали дітей допомагати один одному, любити одне одного. Зібравшись усією родиною, вирішували, як мають відзначати свята, як мають жити, щоб не було соромно перед людьми.
1. За чорними шибками хлюпотів дощ, якось тужно, насладно шуміли на вітрі мокрі обважнілі сосни
2. Раптом, над ним пронеслася, мов хмара, тінь великого, з розпростерними крилами, птаха.
3. А літа пливуть, за ними пливуть собі стиха, забирають за собою і добро і лихо.
4. Над берегом річки линула журлива, народна пісня.
5. На синіх долонях вечора, темним смутком горбатився старий вітряк і в благанні простягав змерзлі руки, чи до неба, чи до людей. *
6. Ті пісні мене, найперше вчили поважати труд людський і піт шанувать
-2 Відділіть пунктуаційно узагальнювальні слова й однорідні члени речення.
1. Гарячий степовий вітерець подихнув і обдав польовими пахощами ,зігрітою травою, чебрецем материнкою. *
2. Кожен кущик, горбок, долинка, кожна стежечка - все це було йому знайоме, промовляло до нього. *
3. Хтось сказав, що є три справи, починаючи які, ніколи не знаєш, чим вони закінчаться, любов, кар’єра і революція. *
4. Чарівний світ пливе переді мною, як-от сині води, білі піски хати на високих берегах. *
5. Все бачить співець у широкім роздоллі, і небо, і землю красу світову, і людям співає він пісню свою. *
6. Та всі голоси, і зяблика, і вівсянки, і зеленушки, і навіть одуда, заглушувало кування зозулі.
Объяснение: