Наведені фразеологізми перепишить згрупувавши їх за значення
1. Ні риба ні м'ясо
2. Обдерти як липку
3. Бити в барабан
4. Стелиться під ноги
5. В одну дудку грати
6. Ні пава ні ґава
7. Останню сорочку зняти
8. Дзвонити в усі дзвони
9. Пустити з торбами
10. Бити на сполох
11. Ходити на задніх лапах

Моє покоління стало очевидцем перехідного періоду нашої держави в побудові демократичного суспільства. український народ рухається вперед, долаючи труднощі, виправляючи допущені помилки. але, на жаль, щоразу нові зміни нашої влади призводять до нових змін у самій країні. дуже часто все починається спочатку, у розбудові змінювати вже я   надіюся на те, що моя країна вийде на правильний шлях, вірю в майбутнє незалежної держави, яка посідатиме гідне місце серед інших держав. для цього ми повинні докладати великі зусилля, працювати й творити задля її добробуту, сприяти розвитку всіх сфер її життя. коли кожен з нас усвідомить, що майбутнє незалежної країни таки знаходиться лише в наших руках. і це буде залежати не лише від майбутнього країни а і майбутнього самих нас - людей!

Перша вчителька – це друга мати. адже поки ми в школі вона завжди з нами: вона нас і навчає, і виховує, і в столову водить… немає того розмаїття вчителів, як в старших класах, вона сама виконує всі ці обов’язки. і тим самим вона дуже схожа на рідну матір. тому, особисто для мене, улюбленою є перша вчителька. до речі, ви ніколи не задумувались, чому немає жодного першого вчителя-чоловіка? мабуть, лише жіночі «крихкі» плечі можуть витримати всі ці навантаження.. та ще й, коли в групі не 3, і навіть не 5 дітей, як в сім’ї, а 15 – 30. і це ж кожного потрібно навчити, на правильний шлях навести, зробити перші дорослі кроки. не дарма ж про неї стільки пісень і віршів. мабуть, саме тому моїм улюбленим вчителем є саме перша вчителька, галина григорівна. вона стала справжньою шкільною мамою, турботливою і справедливою, яка подарувала мені пакуночок людських якостей і зрозуміти, що найголовніше – це душа. і нехай пролетять роки, але вона назавжди залишиться в моєму серці як справедлива наставниця. низький уклін їй за сумління та виховання; моїй неньці за те, що обрала саме її серед інших; вчителям старших класів, які підтримували та удосконалювали отримані мною здобутки; і вам, мої любі викладачі удпу, за вашу щирість, відкритість і бажання навчити шляхетній професії.