Моє село давній і неймовірний відбиток стародавньої історії. Воно невеличке, але має величезний шарм, який відчуваєш з першої хвилини перебування в ньому.
З давніх-давен у наших предків повелася добра традиція - вифарбовувати хати і паркани в яскраві кольори. Тому, коли потрапляєш в нашу маленьку казку, відчуваєш себе в країні Див. Моїм улюбленим куточком є ставок. До нього веде витоптана роками стежка, з усіх боків її квітнуть маки, волошки й зеленіє трава.
На березі мого ставка ростуть ветвисті іви, під якими вдень можно сховатись від палючого сонця. Там завжди тихо, лише чутно як плещеться чиста, як скло, водиця. Навесні і влітку там можно погодувати качок із каченятами. Для цього я купую, або беру с дому половину хлібину, та хутчіш біжу до них. Вони, здається, вже запам'ятали час, в який я до них ходжу, і виглядають мене, весело крякаючи.
Коли мені сумно, або хочеться залишитися одному, я йду туди, і ця чародійна краса мене заспокоює.
А взимку ми разом з друзями влаштовуємо там каток. Зими в нас холодні, ставок замерзає і на ньому безпечно кататись.
Моє мальовниче село - найкраще місце на світі, я люблю його, та пишаюсь його красотами.
З давніх-давен у наших предків повелася добра традиція - вифарбовувати хати і паркани в яскраві кольори. Тому, коли потрапляєш в нашу маленьку казку, відчуваєш себе в країні Див.
Моїм улюбленим куточком є ставок. До нього веде витоптана роками стежка, з усіх боків її квітнуть маки, волошки й зеленіє трава.
На березі мого ставка ростуть ветвисті іви, під якими вдень можно сховатись від палючого сонця. Там завжди тихо, лише чутно як плещеться чиста, як скло, водиця. Навесні і влітку там можно погодувати качок із каченятами. Для цього я купую, або беру с дому половину хлібину, та хутчіш біжу до них. Вони, здається, вже запам'ятали час, в який я до них ходжу, і виглядають мене, весело крякаючи.
Коли мені сумно, або хочеться залишитися одному, я йду туди, і ця чародійна краса мене заспокоює.
А взимку ми разом з друзями влаштовуємо там каток. Зими в нас холодні, ставок замерзає і на ньому безпечно кататись.
Моє мальовниче село - найкраще місце на світі, я люблю його, та пишаюсь його красотами.
-Петров!?
-Что, Инна Владимировна?
-А ну неси свой телефон!
-Инна Владимировна, может не надо !?
- А ну неси, отдам только в руки родителям-Петров отдает телефон учительницы.
- Ну если ты уже вышел тогда пишы словарную работу.сейчас проверим твои знания.
Мандарин, сердце...! Петров что ты пишешь !?
Петров пишет на доске -Мама меня убьет,папа не даст компьютер...
- Инна Владимировна, отдайте телефон Нет, не заслужил!
Конец урока
-Петров, иди сюда!
-Что?
-держи телефон!И неси дневник !
-инна владимировна, а я его забыл.
-Не бойся, 2 не оставлю и замечание писать не буду!
-Сейчас.
-Тебе 12 петров, за то что впервые ты написал слова правильно!