- привіт, світлано! я йду на зустріч з одним хлопчиком, з яким познайомилась в інтернеті.
- марусю, так не можна робити!
- чого?
- та це ж зовсім незнайома людина. ти ж не знаєш, хто сидить по той бік монітору. можливо, це заманив тебе у пастку злочинець.
- ой, як страшно! я навіть не додумалась. тоді я нікуди не піду.
- правильно. ти хоч свою адресу не повідомляла або якісь інші особисті дані?
- ні, слава богу. ми розмовляли телефоном. тому я й повірила.
- треба знати певні правила спілкування телефоном і в інтернеті із незнайомцями. нікому не можна довіряти та необхідно дбати про свою безпеку. в режимі онлайн так багато шахраїв та злочинців.
Головні персонажі повісті — Ява Рень і Павлуша Завгородній — звичайні школярі-підлітки, що мешкають у селищі Васюківка, бешкетники, фантазери та "зривщики дисципліни". Звідки таке незвичне ім'я — Ява? То він сам себе так назвав, коли йому було лише півтора роки. Чи то воно, пискля мале, хотіло сказати: "Я — Ваня", а вийшло "Ява"..., але причепилося оте "Ява" до нього, як реп'ях до собачого хвоста. У Івана руде скуйовджене волосся, а обличчя хлопця рясно вкрите веснянками. Ява Рень — енергійний і відчайдушний хлопець. Зазвичай саме він є ініціатором різноманітних вигадок: то метро під Васюківкою прокласти, то влаштувати бій биків, то організувати шкільний театр. Але хлопець здатний не тільки на бешкет: коли сталася прикра подія з переекзаменовкою, то він влітку сумлінно готувався до перескладання екзамену з української мови на "безлюдному" острові, дібравши собі ім'я "Робінзон Кукурузо". Павлуша Завгородній — кращий друг Яви. Це більш врівноважений і спокійний хлопець. Він захоплюється малюванням і мріє стати льотчиком, але не менше за Яву полюбляє різноманітні пригоди й таємниці.
ответ:
- привіт, марусю! куди ти поспішаєш?
- привіт, світлано! я йду на зустріч з одним хлопчиком, з яким познайомилась в інтернеті.
- марусю, так не можна робити!
- чого?
- та це ж зовсім незнайома людина. ти ж не знаєш, хто сидить по той бік монітору. можливо, це заманив тебе у пастку злочинець.
- ой, як страшно! я навіть не додумалась. тоді я нікуди не піду.
- правильно. ти хоч свою адресу не повідомляла або якісь інші особисті дані?
- ні, слава богу. ми розмовляли телефоном. тому я й повірила.
- треба знати певні правила спілкування телефоном і в інтернеті із незнайомцями. нікому не можна довіряти та необхідно дбати про свою безпеку. в режимі онлайн так багато шахраїв та злочинців.
- і тобі, подружко. може пройдемося?
- підемо!