1. Може, вийшла русалонька матері шукати, а може, жде козаченька, щоб залоскотати. 2. Отже, багато чого їм невідомо . 3. У статті я, звичайно, не охоплюю всіх проблем розвитку української мови. 4. Погодою у нас на сінокосі, казали, щось років з півтораста завідувала ворона . 5. На щастя, дитина скоро заспокоїлась і затихла . 6. Повертатися додому нам, по-перше, пізно, а по-друге, небезпечно 7. Дядько Роман, певна річ, тільки вдавав, що нікого не помітив.
Ми завжди маємо в кишені жменьку різних монеток. Кишеньковий метал – так називають іноді металеві гроші. Історія монет сягає 27 століть. Перші з них, викарбувані з міді, а пізніше – із золота, були виготовлені у стародавньому Китаї. Там їх виливали не круглими, а у вигляді різних невеликих предметів.
Монети стали платіжним засобом близько 700 року до нашої ери у Греції. Виготовленням монет займалася держава. Монети виготовлялися з золота, срібла, міді або інших металів і мали лицьову (аверс) та зворотню (реверс) сторони та бічну поверхню (гурт). Справа виготовлення монет була відносно простою. Спочатку плавили метал та виготовляли з нього круглі диски, а потім на них наносили карбування.
Слово «монета» - це одно з імен давньоримської богині Юнони і одночасно назва місця, де карбували ці грошові знаки.
Одночасно з появою монет з*явилися й ті, хто ці монети підробляв. На мідний диск наносили тонкий шар золота або срібла. Цей вид злочину був вельми розповсюджений, і за нього була передбачена смертна кара. Підробити монету можна було досить просто, тому що вони не мали правильної форма, а карбування наносилось не дуже чітко. Тоді й виник засіб перевірити – чи справжня монета. Гострим ножем зрізався краєчок диска, і тоді можна було виявити підробку.
Карбування монет було державною справою. Випуск кожної нової монети був пов*язаний з іменем нового правителя.
У 1792 році при розкопках у Києві була знайдена перша давньоруська монета. Це була срібна монета часів князя Ярослава Мудрого, яка так і називалася – «срібник».
Тепер монети виробляють із різних сплавів міді, нікелю, алюмінію. Монета була й залишається платіжним засобом, хоча в наш час її витісняють паперові або й взагалі віртуальні гроші.
Монети часто слугують амулетами, є звичай залишати «на щастя» монетку з першої зарплати, кинути її у море, щоб іще колись повернутись на улюблене місце. Але пам*ятаймо: Золота вистачить на всіх, але любов дістанеться лише найсміливішим!
3. У статті я, звичайно, не охоплюю всіх проблем розвитку української мови.
4. Погодою у нас на сінокосі, казали, щось років з півтораста завідувала ворона
. 5. На щастя, дитина скоро заспокоїлась і затихла .
6. Повертатися додому нам, по-перше, пізно, а по-друге, небезпечно
7. Дядько Роман, певна річ, тільки вдавав, що нікого не помітив.
8. Безперечно, вам тут усе незнайоме, дивне
Монети стали платіжним засобом близько 700 року до нашої ери у Греції. Виготовленням монет займалася держава. Монети виготовлялися з золота, срібла, міді або інших металів і мали лицьову (аверс) та зворотню (реверс) сторони та бічну поверхню (гурт). Справа виготовлення монет була відносно простою. Спочатку плавили метал та виготовляли з нього круглі диски, а потім на них наносили карбування.
Слово «монета» - це одно з імен давньоримської богині Юнони і одночасно назва місця, де карбували ці грошові знаки.
Одночасно з появою монет з*явилися й ті, хто ці монети підробляв. На мідний диск наносили тонкий шар золота або срібла. Цей вид злочину був вельми розповсюджений, і за нього була передбачена смертна кара. Підробити монету можна було досить просто, тому що вони не мали правильної форма, а карбування наносилось не дуже чітко. Тоді й виник засіб перевірити – чи справжня монета. Гострим ножем зрізався краєчок диска, і тоді можна було виявити підробку.
Карбування монет було державною справою. Випуск кожної нової монети був пов*язаний з іменем нового правителя.
У 1792 році при розкопках у Києві була знайдена перша давньоруська монета. Це була срібна монета часів князя Ярослава Мудрого, яка так і називалася – «срібник».
Тепер монети виробляють із різних сплавів міді, нікелю, алюмінію. Монета була й залишається платіжним засобом, хоча в наш час її витісняють паперові або й взагалі віртуальні гроші.
Монети часто слугують амулетами, є звичай залишати «на щастя» монетку з першої зарплати, кинути її у море, щоб іще колись повернутись на улюблене місце. Але пам*ятаймо: Золота вистачить на всіх, але любов дістанеться лише найсміливішим!