S Мова – скарбниця духовності нації Мова народу – найкраще із квітучого його духовного життя, що ніколи -не в’яне й вічно знову розпускається. Ще В. Сухомлинский писав, що рідна мова – це неоціненне духовне багатство, у якому народ живе, передає з покоління в покоління свою мудрість і славу, культуру й традиції. Тому що в рідному слові народ усвідомить себе як творчу силу. Слово рідної мови – могутнє – засіб передачі історичного, культурного, морального, естетичного, побутового досвіду народу. Рідне слово – це невичерпне, життєдайне й безсмертне джерело, з якого дитина черпає подання про навколишній світ, про свою сім’ю, про свій сель або місто, про весь свій край. Століттями український народ затворів це багатство, відкладаючи в скарбницю рідної мови самі коштовні перлини думки, почуття, фантазії. У мові одухотворяється весь народ і вся його Батьківщина. У ній втілюється небо вітчизни, її повітря, клімат, полючи, гори й долини, ліси й ріки, бури й грози
D Мова – скарбниця духовності нації Мова народу – найкраще із квітучого його духовного життя, що ніколи -не в’яне й вічно знову розпускається. Ще В. Сухомлинский писав, що рідна мова – це неоціненне духовне багатство, у якому народ живе, передає з покоління в покоління свою мудрість і славу, культуру й традиції. Тому що в рідному слові народ усвідомить себе як творчу силу. Слово рідної мови – могутнє – засіб передачі історичного, культурного, морального, естетичного, побутового досвіду народу. Рідне слово – це невичерпне, життєдайне й безсмертне джерело, з якого дитина черпає подання про навколишній світ, про свою сім’ю, про свій сель або місто, про весь свій край. Століттями український народ затворів це багатство, відкладаючи в скарбницю рідної мови самі коштовні перлини думки, почуття, фантазії. У мові одухотворяється весь народ і вся його Батьківщина. У ній втілюється небо вітчизни, її повітря, клімат, полючи, гори й долини, ліси й ріки, бури й грози
Мова – скарбниця духовності нації Мова народу – найкраще із квітучого його духовного життя, що ніколи -не в’яне й вічно знову розпускається. Ще В. Сухомлинский писав, що рідна мова – це неоціненне духовне багатство, у якому народ живе, передає з покоління в покоління свою мудрість і славу, культуру й традиції. Тому що в рідному слові народ усвідомить себе як творчу силу. Слово рідної мови – могутнє – засіб передачі історичного, культурного, морального, естетичного, побутового досвіду народу. Рідне слово – це невичерпне, життєдайне й безсмертне джерело, з якого дитина черпає подання про навколишній світ, про свою сім’ю, про свій сель або місто, про весь свій край. Століттями український народ затворів це багатство, відкладаючи в скарбницю рідної мови самі коштовні перлини думки, почуття, фантазії. У мові одухотворяється весь народ і вся його Батьківщина. У ній втілюється небо вітчизни, її повітря, клімат, полючи, гори й долини, ліси й ріки, бури й грози
Мова – скарбниця духовності нації Мова народу – найкраще із квітучого його духовного життя, що ніколи -не в’яне й вічно знову розпускається. Ще В. Сухомлинский писав, що рідна мова – це неоціненне духовне багатство, у якому народ живе, передає з покоління в покоління свою мудрість і славу, культуру й традиції. Тому що в рідному слові народ усвідомить себе як творчу силу. Слово рідної мови – могутнє – засіб передачі історичного, культурного, морального, естетичного, побутового досвіду народу. Рідне слово – це невичерпне, життєдайне й безсмертне джерело, з якого дитина черпає подання про навколишній світ, про свою сім’ю, про свій сель або місто, про весь свій край. Століттями український народ затворів це багатство, відкладаючи в скарбницю рідної мови самі коштовні перлини думки, почуття, фантазії. У мові одухотворяється весь народ і вся його Батьківщина. У ній втілюється небо вітчизни, її повітря, клімат, полючи, гори й долини, ліси й ріки, бури й грози