Учитель у твоєму житті Доля дарує кожному з нас Учителя. Так, саме УЧИТЕЛЬ - з великої букви. Це може бути твій перший учитель; можливо, ти зустрінеш його вже у старших класах. Але це буде та людина, яку ти назвеш своєю другою матір'ю, бо вона назавжди стане частиною твого життя, пройде з тобою через роки, надихаючи на добро. Цей учитель, щиро закохавши тебе у свій предмет, стане твоїм другом і порадником, прикладом у будь-якій ситуації. Він буде завжди поруч: у радості й біді, у ваганнях і прийнятті важливих рішень. Поруч із ним ти побачиш себе іншими очима і будеш намагатися стати кращим, розумнішим, добрішим, щоб бути гідним його прихильності та дружби, його любові. Як це важливо - мати такого учителя у житті! Я зовсім не заперечую ролі батьків, але впевнена, що багатьма найкращими рисами свого характеру та поведінки людина завдячує саме улюбленому вчителеві: любов'ю до людей, до рідної землі, працелюбністю, відповідальністю, гідністю. Мені хочеться вклонитися серцем своїй Учительниц! Галині Іванівні Петренко за те, що вона подарувала мені щастя вважати її другою мамою, щастя безмежної любові до неї. Вклонитися за її науку, за її чесну і мудру дружбу, за її ставлення до мене як до особистості і як до дорослої людини. А ще мені хочеться запевнити її: "Весь цей духовний скарб, який я одержала від Вас, я понесу через життя, щедро роздаючи його іншим людям. І від цього золото Вашого серця буде тільки примножуватися, збагачуючи світ!"
Пройдёт много лет, мы изменимся, изменится мир вокруг нас, но школа навсегда останется в нашей памяти. Я не знаю ни одного человека, который не вспоминал бы о своих школьных годах с любовью и теплотой. И, конечно же, мысли о школе неразрывно связаны для нас с мыслями о своём учителе. Есть замечательная поговорка: "Человеку в жизни должно повезти трижды: у кого родиться, у кого учиться и на ком жениться". О втором, я уверен, мы, ученики школы номер двадцать два, можем не беспокоиться. С этим нам уж точно повезло. Потому что, как бы банально это ни звучало, ни в одной школе города нет таких учителей, как у нас! И когда передо мною встал вопрос, о каком учителе написать, я серьёзно задумался. Хотелось рассказать сразу про нескольких педагогов. Но все, же мой выбор пал на человека, который, как мне кажется, сильно повлиял на меня.
Учитель у твоєму житті
Доля дарує кожному з нас Учителя. Так, саме УЧИТЕЛЬ - з великої букви.
Це може бути твій перший учитель; можливо, ти зустрінеш його вже у старших класах. Але це буде та людина, яку ти назвеш своєю другою матір'ю, бо вона назавжди стане частиною твого життя, пройде з тобою через роки, надихаючи на добро.
Цей учитель, щиро закохавши тебе у свій предмет, стане твоїм другом і порадником, прикладом у будь-якій ситуації. Він буде завжди поруч: у радості й біді, у ваганнях і прийнятті важливих рішень. Поруч із ним ти побачиш себе іншими очима і будеш намагатися стати кращим, розумнішим, добрішим, щоб бути гідним його прихильності та дружби, його любові.
Як це важливо - мати такого учителя у житті! Я зовсім не заперечую ролі батьків, але впевнена, що багатьма найкращими рисами свого характеру та поведінки людина завдячує саме улюбленому вчителеві: любов'ю до людей, до рідної землі, працелюбністю, відповідальністю, гідністю.
Мені хочеться вклонитися серцем своїй Учительниц! Галині Іванівні Петренко за те, що вона подарувала мені щастя вважати її другою мамою, щастя безмежної любові до неї. Вклонитися за її науку, за її чесну і мудру дружбу, за її ставлення до мене як до особистості і як до дорослої людини.
А ще мені хочеться запевнити її: "Весь цей духовний скарб, який я одержала від Вас, я понесу через життя, щедро роздаючи його іншим людям. І від цього золото Вашого серця буде тільки примножуватися, збагачуючи світ!"
Пройдёт много лет, мы изменимся, изменится мир вокруг нас, но школа навсегда останется в нашей памяти. Я не знаю ни одного человека, который не вспоминал бы о своих школьных годах с любовью и теплотой. И, конечно же, мысли о школе неразрывно связаны для нас с мыслями о своём учителе. Есть замечательная поговорка: "Человеку в жизни должно повезти трижды: у кого родиться, у кого учиться и на ком жениться". О втором, я уверен, мы, ученики школы номер двадцать два, можем не беспокоиться. С этим нам уж точно повезло. Потому что, как бы банально это ни звучало, ни в одной школе города нет таких учителей, как у нас! И когда передо мною встал вопрос, о каком учителе написать, я серьёзно задумался. Хотелось рассказать сразу про нескольких педагогов. Но все, же мой выбор пал на человека, который, как мне кажется, сильно повлиял на меня.