Напишіть про цікаві заходи, які ви можете зробити у місті.​

Кожна людина хоче мати хорошого друга. Яким повинен бути друг? Справжній друг – це добрий, вірний, чесний людина, що йде на до в скрутну хвилину, вміє виручити з біди … Нелегко знайти володаря таких достоїнств, адже кожен з нас має право на помилку. Напевно, кращий друг володіє тими якостями, які мають першорядне значення для даної конкретної людини. У одному ми цінуємо не окремі риси характеру, а приймаємо його в цілому як особистість, зі своїми звичками, манерою поведінки, промовою. Складно відповісти на запитання: «Яким повинен бути друг?» Іноді справжнім другом стає той , хто пережив разом з тобою виникли неприємності, допоміг подолати невдачі. Такій людині ти віриш, як собі. Друг ніколи не кине в біді. Він – близький, дорогий чоловік, з ним сміливо йдеш по життю. Саме поєднання слів «кращий друг» викликає почуття спокою, затишку. Зі справжнім товаришем легко вести розмову, не думаючи про те, що він буде переданий комусь в спотвореному вигляді, такій людині можна сміливо довірити свої таємниці. Кожен сам для себе вибирає, яким повинен бути один. Люди весь час мріють мати відкритого, безкорисливу людину поруч з собою. Згадайте, як багато прислів’їв складено в народі про справжню дружбу: «Друг пізнається в біді», «Кращий друг не замінить нових двох», «Сто друзів краще ста рублів». У нашому житті гроші не замінять одного. Хоча і сто справжніх друзів мати – це утопія. Найчастіше справжній друг буває один, іноді – два, рідше – три. Адже далеко не з кожним поділишся якої конфіденційної інформацією, обговориш якусь особисту, іноді інтимну ситуацію. Практично з дитинства кожен замислюється про те, хто такий кращий друг. Твір на цю тему часто пропонують написати в школі. Іноді і в більш зрілому віці не буде зайвим задуматися про те, а чи є у вас найкращий друг? Буває, що нас оточує маса знайомих, приятелів, товаришів, а от справжнього друга немає. Можливо, це пов’язано з особливостями характеру, або поруч просто відсутня людина, для якої ми не можемо стати «вірним плечем», або ж ми просто не вміємо зберігати секрети? Найчастіше саме такі «гідності» заважають дружити. Потрібно пам’ятати, що справжній друг – це не тільки людина для тебе, але і ти для нього. Справжня дружба – процес двосторонній. Обидва товариша, йдучи по життю, не образять, не обдурять, не залишаться байдужими при виникненні невдач. Вони поділять між собою і радість, і жаль, підставлять своє плече у щасливі та неприємні хвилини. Те, яким повинен бути один, залежить від нас самих. Адже для справжнього товариша можливо і пожертвувати чимось, і віддати пріоритет вирішення його проблем на шкоду собі коханому. Успіхи одного викликають не заздрість, а захват; а його невдач засмучуєшся так само, як і своїм. Дружбу потрібно цінувати, дорожити нею, адже найчастіше найменші розбіжності можуть призвести до розриву відносин, про який згодом будуть шкодувати обидві сторони. Справжній друг – це цінність, якою не варто розкидатися, справжні друзі – ті, хто знають: треба завжди пам’ятати одне про одного.

Лише за цієї умови житимеш на
повну силу. Щасливим будеш,
спрямувавши усі свої сили на
добро. Митець має стверджувати
добро власною творчістю.
Доля українського народу склалася
так, що пісня завжди була для
нього і найбільшою радістю, і
сльозою в горі, і закликом до
боротьби. У пісні є все: найтонші
відтінки почуттів, хвилювання,
радощі та страждання. Пісня —
душа нашого народу.

Живопис так само є сплеском
душі. Це застигла на полотні пісня.
Створюючи картину, художник має
це усвідомлювати. Живописець має
співати пісню фарбами.
Відтворюючи в барвах українську
природу, художник має творити
живописну пісню!
Отже, треба братися за роботу. Як
же хочеться, щоб Україна назвала
Васильківського своїм співцем!