Напишіть невелике висловлювання (6-8 речень) на тему "люди, з яких я беру приклад". використайте назви істот та власні іменники . підкресліть іменники як члени речення. іть, будь ласочка
- Е, не можу. Я б її не придбала. Вибач, це, звичайно, мої вподобання.
- А чому б не придбала?
- Вона гарна, звичайно, але вже вийшла з моди. Бачиш, такий комірець був популярний торік, а тепер мода вже минула.
- А я за модою не гонюся. Мені досить, щоб річ мені пасувала та була зручна. Та ще недорога.
- Я так не можу. Я позаторішню моду не вдягну, я на вулицю не вийду.
- Мабуть, весь час купувати модні речі тобі обходиться в копієчку? Це ж доводиться переплачувати набагато більше справжньої ціни?
- Так, але що поробиш. Ось, дивися, придбала «писк моди». Сапожки від нового бренда. Така цяця!
- Гарні. Страшно спитати, скільки коштують.
- Нічого, я батька залучила до цієї справи. Ну, піду додому, передивлюся інтернет-магазини. Бо в мене капелюшок вже з моди виходить. Бувай!
- Бувай, Ілоно! Щасти тобі на нелегкому шляху моди.
2 діалог
- Здрастуй, Андрію!
- Привіт, Петрику!
- Андрійко, ти вже вирішив, до якого вузу ти будеш вступати? Вибач, що я так відразу відверто питаю, але для мене ця тема болюча!
- Нічого страшного немає в цьому питанні. Я буду вступати в медичний університет.
- Ти вирішив бути доктором?
- Так, але ще не вирішив, яким саме. Схиляюся до того, щоб стати хірургом. Але мені непотрібно вирішувати це питання тепер. Повчуся три роки, тобі оберу спеціалізацію.
- А чому ти вирішив стати лікарем?
- Я вважаю, що здатний до роботи хірурга. У мене міцні нерви та гостре око! До того ж лікарі зараз дуже гостро потрібні в країні, без роботи я не залишуся!
- А я, мабуть, стану юристом. Мама примушує.
- Ти що, ти ж ніколи не цікавився правознавством! В тебе абсолютно інші вподобання!Памятаєш, ми з тобою велосипед з запчастин збирали? А ти до нього потім мотор приробив?
- Я знаю. Мені техніка до вподоби. Але мама мені голову гризе: мовляв, станеш адвокатом, будеш заробляти великі гроші. Будеш, мовляв, сидіти в кабінеті в білій сорочці. А станеш інженером, то все життя по заводам пробігаєш.
- Петрику, я не хочу образити твою маму, але в неї застаріла інформація. Зараз в країні надлишок юристів, а от інженерів якраз не вистачає. Куди ти потім влаштуєшся на роботу, якщо в тебе немає хисту до права?
- Ти так думаєш?
- Знаєш Наталку Бабій? Вона сяк-так, з трійками, закінчила юридичний. А тепер вже два роки роботи знайти не може!
- Невже...Ну, добре! Бувай друже, я обовязково подумаю над твоєю порадою. Мені самому вся ця юриспруденція не подобається...
- Бувай, Петрику! Щасти тобі!
3 діалог
- Добридень, Світланко! - Добридень, Наталочко! Чого це тебе не було на першому уроці? - Потрібно було піти в поліклініку, пройти флюорографію. Я ж не проходила її разом з усім класом, тому що тоді хворіла. - Ось воно що! - Щодо першого уроку, то можна тебе попросити про послугу? - Звичайно ж, можна. - Розкажи мені, будь ласка, що ви проходили на уроці. - Ну, оскільки це була географія, ми вивчали природничі багатства України. Потім отримали завдання зробити відмітки на контурних картах. Тобто позначити місця родовищ корисних копалин. - А яких це корисних копалин? - Ну, нафти, газу, кам’яного та бурого вугілля, залізних та кольорових руд… - А, я зрозуміла! А яким було домашнє завдання? - По-перше, вивчити параграф сьомий у підручнику… - Будь ласка, не так швидко, я записую до щоденника. А ще? - Ще закінчити роботу з контурною картою. Це має бути велика контурна карта на сторінці 12. - Так, дякую. Більше нічого? - Поки нічого. На наступному уроці, обіцяв учитель, будемо розглядати зразки мінералів. - Це цікаво. Дякую тобі за до - Нема за що! Звертайся до мене, якщо буде потреба!
Я дуже люблю дивитися телепередачу "Все буде добре" на СТБ. У цій передачі дуже багато корисних порад. Наприклад, які вправи треба робити, щоб зхуднути, як вберегти своє дитя від захворювань. Мені дуже подобається, коли готують. Постійний шеф кухар, якій там готує це Ектор Хіменес Браво. Завдяки йому, я навчилася готувати, дізналася про нові види страв. Ще мені подобається рубрика у цій программі, де можна зробити подарунки своїми руками. По -перше це дешево, по- друге гарно, по - третє цікаво. Получаються дуже гарні речі, аж не віреться, що це можна зробити самому. Тому я дуже люблю цю телепередачу, можна дізнатися багато нових та цікавих для себе речей. Я намагаюся ніколи не пропускати час, коли вона починається, щоб побачити усе. Бажаю вам теж подивитися телепередачу "Все буде добре".
Я люблю дивитись розважальні та інформаційні телепередачі. Пояснити свої вподобання я можу тим, що мені дуже подобається сміятись і дізнаватись нові факти: сміх продовжує життя, а інформація робить його цікавішим. Я маю багато улюблених телепередач і завжди з нетерпінням чекаю їх виходу в ефір. Мені до вподоби пізнавальні програми "Найрозумніший" і "Що? Де? Коли?". Вони завжди мають несподвані питання і їх обговорення, що допомагає втримати інтерес телеглядача. Ведучі завжди справедливі і усміхнені. Під час пауз лунає заспокійлива музика. Дивлячись їх, я щиро вболіває за перемогу найкращих гравців і водночас намагаюсь сама відгадувати відповіді на питання. Дуже приємно, коли я сама знаходжу відповідь і вона є правильною. Тому, я раджу кожному, теж дивитись ці телепередачі, сміятись, розумнішати і відпочивати .
- Привіт, Аліно!
- Привіт, Ілоно!
- Як ся маєш? Бачу, ти сьогодні гарно вбралася!
- Так, оцю синю курточку купила на розпродажу.
- Дай придивлюся. Так, вона тобі дуже пасує.
- Піди купи, там ще залишилися.
- Е, не можу. Я б її не придбала. Вибач, це, звичайно, мої вподобання.
- А чому б не придбала?
- Вона гарна, звичайно, але вже вийшла з моди. Бачиш, такий комірець був популярний торік, а тепер мода вже минула.
- А я за модою не гонюся. Мені досить, щоб річ мені пасувала та була зручна. Та ще недорога.
- Я так не можу. Я позаторішню моду не вдягну, я на вулицю не вийду.
- Мабуть, весь час купувати модні речі тобі обходиться в копієчку? Це ж доводиться переплачувати набагато більше справжньої ціни?
- Так, але що поробиш. Ось, дивися, придбала «писк моди». Сапожки від нового бренда. Така цяця!
- Гарні. Страшно спитати, скільки коштують.
- Нічого, я батька залучила до цієї справи. Ну, піду додому, передивлюся інтернет-магазини. Бо в мене капелюшок вже з моди виходить. Бувай!
- Бувай, Ілоно! Щасти тобі на нелегкому шляху моди.
2 діалог
- Здрастуй, Андрію!
- Привіт, Петрику!
- Андрійко, ти вже вирішив, до якого вузу ти будеш вступати? Вибач, що я так відразу відверто питаю, але для мене ця тема болюча!
- Нічого страшного немає в цьому питанні. Я буду вступати в медичний університет.
- Ти вирішив бути доктором?
- Так, але ще не вирішив, яким саме. Схиляюся до того, щоб стати хірургом. Але мені непотрібно вирішувати це питання тепер. Повчуся три роки, тобі оберу спеціалізацію.
- А чому ти вирішив стати лікарем?
- Я вважаю, що здатний до роботи хірурга. У мене міцні нерви та гостре око! До того ж лікарі зараз дуже гостро потрібні в країні, без роботи я не залишуся!
- А я, мабуть, стану юристом. Мама примушує.
- Ти що, ти ж ніколи не цікавився правознавством! В тебе абсолютно інші вподобання!Памятаєш, ми з тобою велосипед з запчастин збирали? А ти до нього потім мотор приробив?
- Я знаю. Мені техніка до вподоби. Але мама мені голову гризе: мовляв, станеш адвокатом, будеш заробляти великі гроші. Будеш, мовляв, сидіти в кабінеті в білій сорочці. А станеш інженером, то все життя по заводам пробігаєш.
- Петрику, я не хочу образити твою маму, але в неї застаріла інформація. Зараз в країні надлишок юристів, а от інженерів якраз не вистачає. Куди ти потім влаштуєшся на роботу, якщо в тебе немає хисту до права?
- Ти так думаєш?
- Знаєш Наталку Бабій? Вона сяк-так, з трійками, закінчила юридичний. А тепер вже два роки роботи знайти не може!
- Невже...Ну, добре! Бувай друже, я обовязково подумаю над твоєю порадою. Мені самому вся ця юриспруденція не подобається...
- Бувай, Петрику! Щасти тобі!
3 діалог
- Добридень, Світланко!
- Добридень, Наталочко! Чого це тебе не було на першому уроці?
- Потрібно було піти в поліклініку, пройти флюорографію. Я ж не проходила її разом з усім класом, тому що тоді хворіла.
- Ось воно що!
- Щодо першого уроку, то можна тебе попросити про послугу?
- Звичайно ж, можна.
- Розкажи мені, будь ласка, що ви проходили на уроці.
- Ну, оскільки це була географія, ми вивчали природничі багатства України. Потім отримали завдання зробити відмітки на контурних картах. Тобто позначити місця родовищ корисних копалин.
- А яких це корисних копалин?
- Ну, нафти, газу, кам’яного та бурого вугілля, залізних та кольорових руд…
- А, я зрозуміла! А яким було домашнє завдання?
- По-перше, вивчити параграф сьомий у підручнику…
- Будь ласка, не так швидко, я записую до щоденника. А ще?
- Ще закінчити роботу з контурною картою. Це має бути велика контурна карта на сторінці 12.
- Так, дякую. Більше нічого?
- Поки нічого. На наступному уроці, обіцяв учитель, будемо розглядати зразки мінералів.
- Це цікаво. Дякую тобі за до
- Нема за що! Звертайся до мене, якщо буде потреба!
Я люблю дивитись розважальні та інформаційні телепередачі. Пояснити свої вподобання я можу тим, що мені дуже подобається сміятись і дізнаватись нові факти: сміх продовжує життя, а інформація робить його цікавішим. Я маю багато улюблених телепередач і завжди з нетерпінням чекаю їх виходу в ефір. Мені до вподоби пізнавальні програми "Найрозумніший" і "Що? Де? Коли?". Вони завжди мають несподвані питання і їх обговорення, що допомагає втримати інтерес телеглядача. Ведучі завжди справедливі і усміхнені. Під час пауз лунає заспокійлива музика. Дивлячись їх, я щиро вболіває за перемогу найкращих гравців і водночас намагаюсь сама відгадувати відповіді на питання. Дуже приємно, коли я сама знаходжу відповідь і вона є правильною. Тому, я раджу кожному, теж дивитись ці телепередачі, сміятись, розумнішати і відпочивати .