Богдан Сильвестрович Ступка. Найвидатніший серед українських акторів нашого століття, він народився в селі Куликів, що на Львівщині. До сцени долучився з дитинства батько співав у хорі Львівського оперного театру, старший брат матері був там же солістом, а тітонька головним концерт-мейстером. Незважаючи на це Богдан вирішив вступити на хімічний факультет університету але іспити склав невдало. Певний час він працював в астрономічній обсерваторії, згодом став студентом заочного відділення філологічного факультету Львівського університету.
Але все-таки талант вивів Богдана на акторську дорогу: у 1964 році він закінчив театрознавчий факультет Київського інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого.
Працював він просто без упину видатний актор зіграв понад сто ролей у кіно й понад пів сотні на сцені театру. Серед його персонажів безліч відомих особистостей гетьмани Іван Брюховецький, Іван Мазепа та Богдан Хмельницький, Чингісхан, Борис Годунов...
Його кінодебют відбувся у всесвітньо відомому фільмі Юрія Іллєнка «Білий птах з чорною ознакою». Ступка виконав там роль Ореста, воїна УПА. Як пишуть кінокритики у всіх фільмах і спектаклях Богдан Сильвестрович був дивовижно щирим, переконливим. Він здавалося просто жив на сцені не помічаючи знімальних камер. У нього справді були крила...
Ще хочеться ласкавого тепла і сонячного світла, а вже стукає у віконце важкими каштанами і стиглими горіхами осінь. Вона приходить до нас з яскравими кольорами, солодкими плодами, різноколірним листям, запахами вологої землі і лісових грибів.
Рання осінь, дні блакитні і прозорі. З ранку виходиш під парасолькою і в капюшоні, а просто біля самого ганку - велика калюжа. Які хороші, які життєдайні ці дощики після літньої спеки, що так виснажує! Знову починає зеленіти трава, радіють квіти на клумбах і герань на моєму балконі! Якнайкращі кравчині одягають золоту осінь у свої вишукані строї. На стежини, газони, тротуари і лавки в парку падає і з тихим шерехом лягає різноколірне листя з кленів, вишень, акацій і тополь. Часто зривається скажений вітер і несе мертве листя у веселому танці.
Пізньої осені природа рідко нагадує про свою чарівність. Вона холодна і безживна. У небі нескінченною чергою пливуть сірі хмари, сіре небо відбивається в сірій річці. Холодно, сиро, тужливо. А про себе вже нагадує морозним вітром зла зима. Зрізали вже в городах навіть останню капусту, і зайцеві стало нічого вкрасти. Відлетіли спочатку граки і ластівки, за ними потяглися жайворонки, журавлі, гуси, чаплі. Зяблики, синиці і блакитні сойки не відлітають в теплі краї, вони живуть в густих заростях ожини, шипшини або виноградної лози і живляться їх насінням і плодами, та ще тим, чим ми, люди, підгодовуємо їх в цей скрутний час. Звірі запасають їжу на зиму, міняють одіяння, готують собі теплі житла.
А у селянина хіба мало справ восени? Дуже багато. Насамперед потрібно зібрати з полів урожай та укрити його в засіках, щоб добре зберігся. А ще потрібно заготовити дрова, без яких холоднечу не переживеш, сіно для худоби, гриби і ягоди, сходити на риболовлю і полювання. Потрібно запастися теплим одягом, тому умільці в'яжуть вовняні шкарпетки, светри, шарфи і рукавиці.
Осінь - час роздумів під теплим пледом, читання хороших віршів. Наприклад, Пушкіна, який так любив осінь, що захоплено вигукував: "І з кожною осінню я воскресаю знову".
Богдан Сильвестрович Ступка. Найвидатніший серед українських акторів нашого століття, він народився в селі Куликів, що на Львівщині. До сцени долучився з дитинства батько співав у хорі Львівського оперного театру, старший брат матері був там же солістом, а тітонька головним концерт-мейстером. Незважаючи на це Богдан вирішив вступити на хімічний факультет університету але іспити склав невдало. Певний час він працював в астрономічній обсерваторії, згодом став студентом заочного відділення філологічного факультету Львівського університету.
Але все-таки талант вивів Богдана на акторську дорогу: у 1964 році він закінчив театрознавчий факультет Київського інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого.
Працював він просто без упину видатний актор зіграв понад сто ролей у кіно й понад пів сотні на сцені театру. Серед його персонажів безліч відомих особистостей гетьмани Іван Брюховецький, Іван Мазепа та Богдан Хмельницький, Чингісхан, Борис Годунов...
Його кінодебют відбувся у всесвітньо відомому фільмі Юрія Іллєнка «Білий птах з чорною ознакою». Ступка виконав там роль Ореста, воїна УПА. Як пишуть кінокритики у всіх фільмах і спектаклях Богдан Сильвестрович був дивовижно щирим, переконливим. Він здавалося просто жив на сцені не помічаючи знімальних камер. У нього справді були крила...
Ще хочеться ласкавого тепла і сонячного світла, а вже стукає у віконце важкими каштанами і стиглими горіхами осінь. Вона приходить до нас з яскравими кольорами, солодкими плодами, різноколірним листям, запахами вологої землі і лісових грибів.
Рання осінь, дні блакитні і прозорі. З ранку виходиш під парасолькою і в капюшоні, а просто біля самого ганку - велика калюжа. Які хороші, які життєдайні ці дощики після літньої спеки, що так виснажує! Знову починає зеленіти трава, радіють квіти на клумбах і герань на моєму балконі! Якнайкращі кравчині одягають золоту осінь у свої вишукані строї. На стежини, газони, тротуари і лавки в парку падає і з тихим шерехом лягає різноколірне листя з кленів, вишень, акацій і тополь. Часто зривається скажений вітер і несе мертве листя у веселому танці.
Пізньої осені природа рідко нагадує про свою чарівність. Вона холодна і безживна. У небі нескінченною чергою пливуть сірі хмари, сіре небо відбивається в сірій річці. Холодно, сиро, тужливо. А про себе вже нагадує морозним вітром зла зима. Зрізали вже в городах навіть останню капусту, і зайцеві стало нічого вкрасти. Відлетіли спочатку граки і ластівки, за ними потяглися жайворонки, журавлі, гуси, чаплі. Зяблики, синиці і блакитні сойки не відлітають в теплі краї, вони живуть в густих заростях ожини, шипшини або виноградної лози і живляться їх насінням і плодами, та ще тим, чим ми, люди, підгодовуємо їх в цей скрутний час. Звірі запасають їжу на зиму, міняють одіяння, готують собі теплі житла.
А у селянина хіба мало справ восени? Дуже багато. Насамперед потрібно зібрати з полів урожай та укрити його в засіках, щоб добре зберігся. А ще потрібно заготовити дрова, без яких холоднечу не переживеш, сіно для худоби, гриби і ягоди, сходити на риболовлю і полювання. Потрібно запастися теплим одягом, тому умільці в'яжуть вовняні шкарпетки, светри, шарфи і рукавиці.
Осінь - час роздумів під теплим пледом, читання хороших віршів. Наприклад, Пушкіна, який так любив осінь, що захоплено вигукував: "І з кожною осінню я воскресаю знову".