Діалог – це різновид прямої мови, який має свої специфічні особливості:
1. При діалозі відбувається обмін інформацією між двома(власне діалог) чи декількома (полілог) учасниками розмови.
2. Кожне висловлювання учасника в діалозі називається реплікою.
3. Учасники діалогу почергово обмінюються репліками у форматі запитання/відповідь, ствердження/заперечення, ствердження/уточнення.
4. Найчастіше на письмі кожна репліка пишеться з нового рядка, з великої літери, перед нею ставиться тире.
5. Мова драматичних творів являє собою діалог (полілог), перед репліками ставиться ще ім’я дійової особи, якій вона належить.
6. Граматичною особливістю діалогічного мовлення є переважне вживання неповних речень, адже більшість інформації відома учасникам розмови з попередніх реплік, обставин розмови та позамовної ситуації. ПАШЛА ТЫ
Не слід казати: «тітонько», «дядьку» до незнайомих людей. У звертанні до знайомих треба до слів «тітка», «дядько» додавати ім`я: «тітко Ніно!». Звертання «тьотя», «дядя» - не по-українському. Неприпустимо звертатись до однолітків на прізвиська: «Гей ти, вороно!» або «Колька» замість «Колю».До старших за віком обов`язково звертайся на «Ви». Якщо вдома прийнято звертатись до батьків, до дідуся, бабусі на «Ти», то можна дотримуватись цієї форми, але традиційним в Україні у звертанні до батьків є форма "Ви"
Як скласти діалог з української мови
Діалог – це різновид прямої мови, який має свої специфічні особливості:
1. При діалозі відбувається обмін інформацією між двома(власне діалог) чи декількома (полілог) учасниками розмови.
2. Кожне висловлювання учасника в діалозі називається реплікою.
3. Учасники діалогу почергово обмінюються репліками у форматі запитання/відповідь, ствердження/заперечення, ствердження/уточнення.
4. Найчастіше на письмі кожна репліка пишеться з нового рядка, з великої літери, перед нею ставиться тире.
5. Мова драматичних творів являє собою діалог (полілог), перед репліками ставиться ще ім’я дійової особи, якій вона належить.
6. Граматичною особливістю діалогічного мовлення є переважне вживання неповних речень, адже більшість інформації відома учасникам розмови з попередніх реплік, обставин розмови та позамовної ситуації. ПАШЛА ТЫ
Не слід казати: «тітонько», «дядьку» до незнайомих людей. У звертанні до знайомих треба до слів «тітка», «дядько» додавати ім`я: «тітко Ніно!». Звертання «тьотя», «дядя» - не по-українському. Неприпустимо звертатись до однолітків на прізвиська: «Гей ти, вороно!» або «Колька» замість «Колю».До старших за віком обов`язково звертайся на «Ви». Якщо вдома прийнято звертатись до батьків, до дідуся, бабусі на «Ти», то можна дотримуватись цієї форми, але традиційним в Україні у звертанні до батьків є форма "Ви"