Письменник – це очі, думки та совість суспільства. Честність, спроможність хоробро дивитися у вічі дійсності і відкрито говорити правду являють справжнього письменника. Його пильн влучні здогадки та передбачення є відгуком часу і в той же самий час – формотворчим элементом історичного періоду та його культурного пласту. Для того, щоб у деякій мірі з ним ознайомитися для початку ми б порадили почати з книги Ірини Славінської “33 герої укрліт”, в якій українська журналістка та перекладачка розгортає діалог із відомими сучасними письменниками України. У формі інтерв’ю вони розповідають про свої думки та натхнення, про теми для роботи, профессійне та особисте, цінності у житті та пріорітети. Ці знання є дуже важливим ключем до розуміння власне творчого доробку сучасних українських письменників. Український письменник, поет, перекладач Сергій Жадан видав низку цікавих та сильних творів. Його літературні праці перекладаються багатьма мовами, деякі з них вже отримали національні та міжнародні нагороди. Темою для своїх творів Сергій Жадан обирає пострадянську дійсність в Україні, змальовуючи реальне життя своїх співгромадян. Тому стиль його письма – це жива розмовна, інколи нецензурна, лексика. Його творчість надзвичайно цікава також тим, що являється уособленням його активної соціальної позиції: Жадан є учасником політичних акцій протесту та протестів проти цензури слова в Україні.
Серед новітніх засобів творчості, які мені дійсно імпонують, я б назвав малювання. Звісно, не просто малювання, бо це мистецтво існує багато тисячоліть, а так зване малювання за номерами.
Спочатку ви довго вибираєте, яку б картину вам найбільш хотілося б намалювати. Що до мене, то мені до вподоби тема міських пейзажів. Це можуть бути затишні вулички старих міст, що поволі збігають до моря. Або ж відомі і дуже старовинні архітектурні пам"ятки, такі як Видубицький монастир або Лавра у Києві.
Ви купуєте підготовлений, загрунтований холст на підрамнику, до якого додаються фарби та пензлики. Приносите його додому, де звільняєте покупку від прозорої оболонки, роздивляєтеся і готуєтеся створити чудо власними руками.
Відчуваючи себе щонайменше реставратором або навіть ювеліром, бо робота надзвичайно тонка і вимагає акуратності, ви замальовуєте пензликами різної товщини ділянки холста, і згодом перед очима виникає дивовижна картина, милуючи ваше око своїми кольорами. До цього додається відчуття, ніби ви - творець, справжній майстер, художник. Хоча насправді ви зовсім не вмієте малювати.
Письменник – це очі, думки та совість суспільства. Честність, спроможність хоробро дивитися у вічі дійсності і відкрито говорити правду являють справжнього письменника. Його пильн влучні здогадки та передбачення є відгуком часу і в той же самий час – формотворчим элементом історичного періоду та його культурного пласту. Для того, щоб у деякій мірі з ним ознайомитися для початку ми б порадили почати з книги Ірини Славінської “33 герої укрліт”, в якій українська журналістка та перекладачка розгортає діалог із відомими сучасними письменниками України. У формі інтерв’ю вони розповідають про свої думки та натхнення, про теми для роботи, профессійне та особисте, цінності у житті та пріорітети. Ці знання є дуже важливим ключем до розуміння власне творчого доробку сучасних українських письменників. Український письменник, поет, перекладач Сергій Жадан видав низку цікавих та сильних творів. Його літературні праці перекладаються багатьма мовами, деякі з них вже отримали національні та міжнародні нагороди. Темою для своїх творів Сергій Жадан обирає пострадянську дійсність в Україні, змальовуючи реальне життя своїх співгромадян. Тому стиль його письма – це жива розмовна, інколи нецензурна, лексика. Його творчість надзвичайно цікава також тим, що являється уособленням його активної соціальної позиції: Жадан є учасником політичних акцій протесту та протестів проти цензури слова в Україні.
Серед новітніх засобів творчості, які мені дійсно імпонують, я б назвав малювання. Звісно, не просто малювання, бо це мистецтво існує багато тисячоліть, а так зване малювання за номерами.
Спочатку ви довго вибираєте, яку б картину вам найбільш хотілося б намалювати. Що до мене, то мені до вподоби тема міських пейзажів. Це можуть бути затишні вулички старих міст, що поволі збігають до моря. Або ж відомі і дуже старовинні архітектурні пам"ятки, такі як Видубицький монастир або Лавра у Києві.
Ви купуєте підготовлений, загрунтований холст на підрамнику, до якого додаються фарби та пензлики. Приносите його додому, де звільняєте покупку від прозорої оболонки, роздивляєтеся і готуєтеся створити чудо власними руками.
Відчуваючи себе щонайменше реставратором або навіть ювеліром, бо робота надзвичайно тонка і вимагає акуратності, ви замальовуєте пензликами різної товщини ділянки холста, і згодом перед очима виникає дивовижна картина, милуючи ваше око своїми кольорами. До цього додається відчуття, ніби ви - творець, справжній майстер, художник. Хоча насправді ви зовсім не вмієте малювати.