Написати невеликий за обсягом текст у художньому стилі (6-8 речень) на вільну тему, використавши один складений підмет, один складений іменний присудок, один складений дієслівний присудок. Підкреслити їх відповідно у тексті.
Першим , теплим , весняним ранком з Лоцманської Кам'янки вниз по Дніпру рушив довгий караван плотів. Тихо курілися луки, переливаючись іскристими барвами. Дніпро широко й вільно розійшовся між берегами , виблискуючи чистим , ясним, сріблясто-блакитним полиском. Здавалося, розженися з плоту , і ти зковзнеш по його поверхні аж до самого берега.
Та ось ріка трохи завернула в бік, і течія одразу стала посилюватися. Ген-ген попереду з ранкової мли вогняними скалками заблищали великі кам'яні гряди і на зустріч плотам долинув могутній шум водоспадів.
Отаман Вовнига - сухий, трохи згорбленний дід у рудій кожушині, з довгою і білою як сніг бородою , скинув чорну баранячу шапку , й тричі перехрестився. Лоцмани слухняно виконували його команди і , налягаючи грудьми на величезні бабайки , вчасно завертали плоти від сторчових і підводних скель.
Плоти входили в смугу скель перед першим Кодацьким порогом. Швидкість течії наростала. Гонтар так само замисленно й нерухомо стояв край колод. Ус
1. ,казати правду, (вставне словосполучення)
2. серед степу, (однорідні члени речення)
3. , як ви потім побачите, (вставне словосполучення)
4. , здається, (вставне слово)
5. , бита крилами вітру, (відокремлене означення)
6. , Іван Петрович, (уточнення)
7. , тобто слова близькі за значенням,
8. не піймавши, (дієприслівниковий зворот)
9. ,крім мене й господині (вставне слово)
10. , на горбочку, (уточнення-де?)
11. з фізики, біології, мови (однорідні члени речення)
12. – поспати (уточнення - яку справу? )
Першим , теплим , весняним ранком з Лоцманської Кам'янки вниз по Дніпру рушив довгий караван плотів. Тихо курілися луки, переливаючись іскристими барвами. Дніпро широко й вільно розійшовся між берегами , виблискуючи чистим , ясним, сріблясто-блакитним полиском. Здавалося, розженися з плоту , і ти зковзнеш по його поверхні аж до самого берега.
Та ось ріка трохи завернула в бік, і течія одразу стала посилюватися. Ген-ген попереду з ранкової мли вогняними скалками заблищали великі кам'яні гряди і на зустріч плотам долинув могутній шум водоспадів.
Отаман Вовнига - сухий, трохи згорбленний дід у рудій кожушині, з довгою і білою як сніг бородою , скинув чорну баранячу шапку , й тричі перехрестився. Лоцмани слухняно виконували його команди і , налягаючи грудьми на величезні бабайки , вчасно завертали плоти від сторчових і підводних скель.
Плоти входили в смугу скель перед першим Кодацьким порогом. Швидкість течії наростала. Гонтар так само замисленно й нерухомо стояв край колод. Ус