В
Все
Б
Биология
Б
Беларуская мова
У
Українська мова
А
Алгебра
Р
Русский язык
О
ОБЖ
И
История
Ф
Физика
Қ
Қазақ тiлi
О
Окружающий мир
Э
Экономика
Н
Немецкий язык
Х
Химия
П
Право
П
Психология
Д
Другие предметы
Л
Литература
Г
География
Ф
Французский язык
М
Математика
М
Музыка
А
Английский язык
М
МХК
У
Українська література
И
Информатика
О
Обществознание
Г
Геометрия

Написати лист близькому родичу уживаючи звертання та вставні слова

Показать ответ
Ответ:
bufo2012
bufo2012
01.08.2021 14:01

Я шаную свою рідну мову. Вона для мене – скарбниця нових слів, гарних виразів, мудрих висловлювань. Я вчуся жити та пізнавати світ за її до Тому я добре ставлюся до своєї рідної мови та хотів би дбати про неї теж. Адже вона дарує меня багато зі своїх надбань.

Звичайно, я можу небагато, оскільки я лише одна людина серед мільйонів. Але все одно слід піклуватися про мову щодня. Я думаю, найкраще для мови – це розмовляти нею. Адже вона має жити та розвиватися. Мова, якою не говорять, поступово щезає. Але розмовляти треба теж не будь-як, а правильно.

Спілкуватися з іншими людьми слід грамотно, правильно будувати речення. Не слід вживати лайливі слова, тому що це засмічує мову. Ще варто обмежити вживання жаргонізмів, сленгу, інакше мова стане примітивною.

Також велика кількість іноземних слів у мові «ріже вухо», робить її якоюсь недоладною. Якщо вживати в мовленні половину іншомовних слів, наприклад, русизмів, то буде суржик. На жаль, зараз мало хто дбає про чистоту свого мовлення. Тому кажуть, що суржик в Україні вже перетворився на окрему мову.

Варто також навчитися писати рідною мовою грамотно, без помилок. Треба багато читати рідною мовою, щоб дізнаватися нові слова та знати своїх письменників та поетів. Цікаві книжки можна рекомендувати тим, в кого рідна мова - інша, але хто вивчає нашу мову як другу.

Свою мову треба добре знати – це набільше, що можна для неї зробити. Її не треба нав’язувати. Але треба завжди бути готовим показати її іншим людям у всьому її багатстві та красі.

0,0(0 оценок)
Ответ:
Lisska147
Lisska147
19.03.2022 09:56
 Здається, ще тільки недавно зріли абрикоси, а день був розпечений і млосний від сонця, аж ось непомітно підкралася осінь. Вересень. Який він ще схожий на літо! Ще так само, чи майже так само світить і гріє сонце, ще повно зелені в лісах і на луках, свіжих овочів на столі, яблуневих пахощів у садах. Та ось ти помічаєш, що день, який нещодавно був нескінченно довгим, став помітно меншим, а вечоріє так швидко, що не можеш збагнути: «Як це так, тільки що був день, а вже ніч». А ночі! Хіба такими були літні ночі? Вони були приємними, як тепле молоко. А тепер кожна ніч холодніша за минулу. 
     Але найголовніше в осені – це запах, ні з чим не зрівняний запах осені. Так пахне прохолода помножена на аромат чорнобривців із ледь помітним вкрапленням запаху сухого листя. Його ще дуже мало, цього листя, і тому його запах ще не дуже чіткий, але з кожним днем він ставатиме виразнішим, аж поки не заглушить своєю димною терпкістю інші аромати осені. 
0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: Українська мова
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота