Жанр картини К. Білокур "Сніданок" — натюрморт. За визначенням це живописний твір, на якому зображують неживі предмети, фрукти, квіти, дичину, рибу тощо.
На картині "Сніданок" ми і бачимо куточок стола, на якому розташувалась нехитра їжа: буханець житнього хліба з відрізаним окрайцем, миска з чищеною вареною картоплею, тарілка з огірками та редискою. Розмальований керамічний глечик з традиційними квітами, поруч кухоль з ложкою. На другому плані — скляна банка з темно-червоними півоніями.
Все так просто і начебто безпосередньо. Але дивишся на картину і на серці тепліє. Відчуваєш себе як у бабусі в селі, коли прокинешся уранці, вийдеш в літню кухню, а там на столі — майже такий сніданок, що бабуся залишила, коли пішла виганяти корову.
І починаєш відчувати чудовий запашистий дух свіжого хліба, який художниця розташувала на першому плані тому, мабуть, що хліб — найважливіша річ для селянина. І знаєш майже напевно, що глечик теплий, бо в ньому свіже ранкове молоко. А в кухлі, звичайно, мед...
Майстерність художниці полягає саме в тому, що вона в такі прості речі вдихнула стільки поезії, тепла і любові до рідного краю і до простого селянського життя, стільки поваги до великої праці хлібороба. Не можна не побачити ще й прагнення до краси, бо саме тому на столі майже поруч з хлібом стоять розкішні темно-червові півонії...
У майбутньому кожний з нас піде своїм шляхом.Однією з найважливіших його частин є вибір професії. Саме ким ми станемо, де будемо працювати, з ким спілкуватимемося в майбутньому - ось що важливо.Зараз багато хто з нас вибирає професію через обставини: прохання батьків, друзів,заробіток,елітність,важкість. Звісно, ще залишились ті люди, хто вважає, що всі професії важливі. Я також відношусь до тієї частки населення. Можливо це й правильно обирати свій шлях за до якихось покажчиків. Та все одно ніколи не можна стверджувати, що не всі професії важливі. Кожна з них несе свій певний внесок в життя і історію людства
На картині "Сніданок" ми і бачимо куточок стола, на якому розташувалась нехитра їжа: буханець житнього хліба з відрізаним окрайцем, миска з чищеною вареною картоплею, тарілка з огірками та редискою. Розмальований керамічний глечик з традиційними квітами, поруч кухоль з ложкою. На другому плані — скляна банка з темно-червоними півоніями.
Все так просто і начебто безпосередньо. Але дивишся на картину і на серці тепліє. Відчуваєш себе як у бабусі в селі, коли прокинешся уранці, вийдеш в літню кухню, а там на столі — майже такий сніданок, що бабуся залишила, коли пішла виганяти корову.
І починаєш відчувати чудовий запашистий дух свіжого хліба, який художниця розташувала на першому плані тому, мабуть, що хліб — найважливіша річ для селянина. І знаєш майже напевно, що глечик теплий, бо в ньому свіже ранкове молоко. А в кухлі, звичайно, мед...
Майстерність художниці полягає саме в тому, що вона в такі прості речі вдихнула стільки поезії, тепла і любові до рідного краю і до простого селянського життя, стільки поваги до великої праці хлібороба. Не можна не побачити ще й прагнення до краси, бо саме тому на столі майже поруч з хлібом стоять розкішні темно-червові півонії...
Саме ким ми станемо, де будемо працювати, з ким спілкуватимемося в майбутньому - ось що важливо.Зараз багато хто з нас вибирає професію через обставини: прохання батьків, друзів,заробіток,елітність,важкість. Звісно, ще залишились ті люди, хто вважає, що всі професії важливі. Я також відношусь до тієї частки населення.
Можливо це й правильно обирати свій шлях за до якихось покажчиків. Та все одно ніколи не можна стверджувати, що не всі професії важливі. Кожна з них несе свій певний внесок в життя і історію людства