Дуже гарно в осінньому лісі. Притихла золота берізка. Під ногами шелестить килим пожовклого листя. На просторій галявині велично стоїть самотній дуб. Зажурився, що скоро прийде зима. Зрідка прилітає до нього сорока-білобока. Вона розповідає йому про останні лісові новини, а інколи весело скрекоче. Десь далі чути стукіт дятла. А он легко і швидко стрибає з гілки на гілку білка. Готує до зими запаси горіхів, грибів та жолудів. По небу пливуть кучеряві хмари. Збираються до кучі, зіштовхуються. І ось дощові краплини, як сльози, падають додолу. Чарує своєю неповторрою красою ніжна осінь.
