Написати їх разом,окремо або через дефіс. Сам( на )сам,один( в) один,коли( не) коли ,за(панібрата,по(за)торік,у(троє),по (третє),по( суті), по(всякчас, тим часом), уві (сні),по( київськи),по( правді),аби(коли),будь(коли) „хто(зна)де,на(силу),на( льоту),по(де)куди,всього на всього,на( гора),до( в)подоби,по (моєму),в(дал ині),від(нині),на(осліп),c(підлоба,в(решті)решт.
такая легкая фраза, но сказать ее может не каждый. не у каждого хватает смелости сказать это легкое слово в котором шесть букв. но такой глубокий смысл. совершить ошибку может каждый. ведь у каждого есть право на ошибку.
хорошо если человек может попросить прощение сказать это слово. тем более если оно от всей души. а не просто фраза на ветер. обидеть человека легко. но исправить ситуацию может не каждый, иногда мы просто не следим за словами и действиями и не замечаем как обижаем человека. но потом у нас появляются мысли о том что человек обижен и мы начинаем понимать что совершили ошибку. просим прощение..
не каждый умеет просить прощение, кому то мешает гордость. кому то чувство собственного достоинства. но просить прощения мне кажется нужно уметь... ведь вроде ьбы такая легкая фраза "прости" а так много значит в нашей жизни..
Багато в Україні є міст і сіл, але найбільше мені подобаеться моє місто . Місто- Рубіжне . У ньому я народився і живу, ходжу в школу , відпочиваю. Місто Рубіжне - добре і трудівниче містечко . У ньому дивовижно переплітаються сива й славна давнина і запал молодості . Місто славиться своєю архітектурою і природою. Моє місто гідно несе свою славу день за
днем . Я люблю це місто , щиро і ніжно . Найбільше мені моє місто подобається у весінній час, коли починає цвісти каштани і яблука. А яке загадков моє містечко у зимку. Цієї пори він найошатніший увечері, коли на білій ковдрі снігу велично сплять дерева, вгамовують ся і затихають будинки. Золотом вкриває містечко в осени . Мені здається що моє місто особливе. Я впевнений: якщо і надалі в серцях наших палатиме вогонь любові до міста Рубіжне, то повік не згасне його слава!