Мова – неоціненний Божий дар, який даний кожній людині. Вона супроводжує нас від народження і аж до смерті.
Новонароджена дитина світ пізнає через мову, яка приходить з першим подихом, з молоком матері і ми повинні шанобливо ставитись до неї все життя. Вона має стати нам рідною, як батько і мати, як земля, на якій живемо, зростаємо.
Мова – це не просто слова, звуки, це – голос народу. Наш народ протягом багатьох віків творив мову, боровся за її збереження. У Конституції України написано: «Державною мовою в Україні є українська». Чому ж нині, коли маємо свою державну мову, одну з найбагатших у світі, не всі нею розмовляють? Якщо людина живе і працює на українській землі, їсть український хліб, отримує зарплату українськими грошима, то вона повинна розмовляти українською мовою. На жаль, не всі свідомі того, що мова – це душа народу, а її втрата веде до зникнення самої нації.
Міркую,що фразеологізмів немає. 1) ставимо кому,тому що йде звертання. А коли зустрічається звертання ,завжди ставимо кому перед ним і після нього . 2)дві перші коми стоять,тому що знову йде звертання,тільки чергуються слова «красний» та «прекрасний»,а остання кома стоїть,тому що слова «не цураймося» та «признаваймося» є однорідними присудками,між якими завжди ставлять кому. 3) дві перші коми стоять,тому що йде звертання «Україно»,перед яким ставиться кома,а також і після нього. Після «вставай» ставимо кому,тому що йде повторення для підкреслення настрою та інтонації цього речення,а також,тому що «вставай» і «виходь» є однорідними присудками,тому,між ними ставимо кому. 4 і 5 кому ми ставимо ,тому що «…,де грає широкий Дунай..» та «..,де ждуть європейські народи.» це є відокремленні,уточнювальні обставини,а також ,тому що сполучник «де» сполучає частини речення,тобто воно є складним.
Мова – неоціненний Божий дар, який даний кожній людині. Вона супроводжує нас від народження і аж до смерті.
Новонароджена дитина світ пізнає через мову, яка приходить з першим подихом, з молоком матері і ми повинні шанобливо ставитись до неї все життя. Вона має стати нам рідною, як батько і мати, як земля, на якій живемо, зростаємо.
Мова – це не просто слова, звуки, це – голос народу. Наш народ протягом багатьох віків творив мову, боровся за її збереження. У Конституції України написано: «Державною мовою в Україні є українська». Чому ж нині, коли маємо свою державну мову, одну з найбагатших у світі, не всі нею розмовляють? Якщо людина живе і працює на українській землі, їсть український хліб, отримує зарплату українськими грошима, то вона повинна розмовляти українською мовою. На жаль, не всі свідомі того, що мова – це душа народу, а її втрата веде до зникнення самої нації.
1) ставимо кому,тому що йде звертання. А коли зустрічається звертання ,завжди ставимо кому перед ним і після нього .
2)дві перші коми стоять,тому що знову йде звертання,тільки чергуються слова «красний» та «прекрасний»,а остання кома стоїть,тому що слова «не цураймося» та «признаваймося» є однорідними присудками,між якими завжди ставлять кому.
3) дві перші коми стоять,тому що йде звертання «Україно»,перед яким ставиться кома,а також і після нього. Після «вставай» ставимо кому,тому що йде повторення для підкреслення настрою та інтонації цього речення,а також,тому що «вставай» і «виходь» є однорідними присудками,тому,між ними ставимо кому. 4 і 5 кому ми ставимо ,тому що «…,де грає широкий Дунай..» та «..,де ждуть європейські народи.» це є відокремленні,уточнювальні обставини,а також ,тому що сполучник «де» сполучає частини речення,тобто воно є складним.