Накреслити схеми до поданих речень що мені відкрили очі на невмирущу душу материнську, без котрої збіднів би цілий світ.
2. А журавлі пливли, хоч буря вже ревіла, тяглись, бо їм весна зоріла в рідних краях.
3. Не соромся питати, коли всі мовчать, про те, чого ти не знаєш, але хочеш знати.
4. Я сьогодні не знаю, хто там ходить в саду, як я щастя впізнаю, де кохання знайду.
5. Над світом, що став загадковим, я чую подихи, що залишив співець.
6. Коли літнього ранку приходжу до тихого озерця, де на підрум’яненому сонцем плесі срібляться лілії, мене завжди охоплює якесь незвичне почуття.
7. Пам’ятаю, як нестерпно пекло липневе сонце і як грало воно на дзеркалі ставка...
8. Я бачу, що дачники, які вийшли разом зі мною з потяга, уже розійшлися, що на станційній платформі нема більше нікого і що я лишився там.
9. Якщо позабудеш стежину до хати, яку дитинчам нав протоптав, і матір, і рід свій, і слово крилате, то значить чужинцем бездушним ти став.
10. Справжня велич духу полягає в тому, щоб робити без свідків те, що ти робиш для похвали людської.
Як я казав в сучасному світі 57 % людей припадає до некультурної галозі життя.
Згадаємо євромайданНіч,нікого не видно,люди проти нестабільного режимуЗгадаємо що вони кричать :
- Хочемо бути у Європі.( і так по 50 000 вигуків на день)
Але беркут не буде тягнути як то кажуть кота за хвоста, вони вирішують це зробити так(наказ- перше діло перед всьому )
Беркут б'є невинних людейЛюди ставтеся до інших так як хочеш щоб ставилися до тебе.Тоді не буде зла...
Наближається Новий рік - найвеселіше, самий добрий і найулюбленіше свято лісових мешканців. Сорока вже давно облетіла всіх звірів, нагадуючи їм про свято. Але вони і самі почали до нього готуватися. Ось бельчиха вчить своїх дітей вітатися з почесними гостями. Вона чемно киває головою і махає хвостом. Білченята важливо повторюють за нею, але у них виходить незграбно і смішно. А ось косою. Він готує подарунки, радіючи, що Дід Мороз доручив йому таку важливу справу.
А це що за замет? Він ще й рухається! Та це ж білий ведмідь, один із заморських гостей. Ведмідь прийшов раніше, боячись запізнитися через свою незграбність. А тут його місцеві родичі зачісують до Нового року ведмежат. Вони прокинулися від сплячки тільки до свята. Як тільки він закінчиться, ведмеді сховаються в свій барліг - досипати. У передсвяткових клопотах час проходить швидко. Ось великий лось вдарив три рази в барабан, скликаючи всіх на Святкову галявину. На галявині стоїть найкрасивіша ялинка Великого лісу. Ніколи ще ялинка не була така красива, як у цьому році. На ній висять золоті шишки і горіхи, смачні цукерки і пряники. А на вершині велика червона зірка. Прикрашали її птахи, і тепер вони розсілися на лапах святкового дерева і співають новорічні пісні. Звірі завели веселий хоровод навколо красуні ялинки.
В цей день образи прощалися, вороги ставали друзями, тому сова і миша водили хоровод поруч, лисиця розмовляла з тетеревом, а білченята каталися на вовка. Вони вже встигли забути все, чому вчила їх сьогодні мама-бельчиха, і махали лапками, вітаючи гостей. На галявині були й заморські гості: кенгуру, зебри, незграбні тюлені, миленькі коали, мавпи, папуги і навіть цар звірів - лев. Були всі, крім зайця. Ведмідь першим помітив, що його немає, і вже зібрався піти додому до косому, як раптом усі замовкли.
Вдалині почувся дзвін срібних дзвіночків. Він все посилювався, на галявину влетіла трійка коней з срібними копитами, а в санях сиділи Дід Мороз і заєць. Заєць важливо притримував мішок з подарунками. Вони спустилися з саней. Тут Дід Мороз вдарив своєю палицею три рази про землю і все навколо засяяло. Заіскрилися сніжинки, шишки і горіхи на ялинці, запалилася зірка на її вершині. Дід Мороз почав роздавати подарунки присутніх. Кожен отримав те, про що мріяв. Радості не було меж. Отримавши подарунки, звірі почали танцювати від радості. Ось танцює білий ведмідь, і хто скаже, що він неповороткий? Танцював і сам Дід Мороз. Лісові жителі дякували його за чудові подарунки і за веселе свято. А наші знайомі білченята вже каталися на конях з срібними копитами. Їм було весело, вони раділи з того, що каталися на конях Діда Мороза. Але коли Дідусь зібрався в інший ліс, білченята засумували. Тоді Дід Мороз пообіцяв їх взяти з собою в наступному році.
Наближався ранок. Гості стали розходитися. Від їх бенкету не залишилося нічого, крім гарячих сніжинок. І коли ти, мій друг, побачиш блискучі сніжинки, знай, що їх запалив Дід Мороз для лісових мешканців.