Ішли лісом два товариші, і вискочив проти них ведмідь. Один кинувся навтьоки, видерся на дерево й заховався, а другий залишився на дорозі. Робити йому було нічого: він упав на землю й удав з себе мертвого. Ведмідь підійшов до нього й почав нюхати: той і дихати перестав. Ведмідь понюхав йому обличчя, подумав, що він мертвий, і відійшов. Коли ведмідь пішов, хлопчик зліз з дерева і сміється: — Ну що,— кагке,— ведмідь тобі на вухо говорив? — А він сказав мені, що погані ті люди, які в небезпеці від товаришів тікають.
Справжній друг.. Так часто ми вживаємо це слово, але не так часто ми зустрічаємо таких людей, котрі підходять під ц описання. Бути справжнім другом - велике мистецтво людяності, чесності і моральності. Друг - це той, хто ніколи не буде керувати нами чи ображати нас. Чому? Бо він з готовністю приймає нас такими, якими ми є. Друг ніколи не нашкодить нам і не порадить чогось поганого. Чому? Бо ми йому дорогі і не байдужі. Людина може прожити усе своє життя і ніколи не знайти того, хто заслужить почесне звання друга. Тож ніколи не спішіть розкидуватися словами і називати товарища другом - буде надто боляче, коли ця не провірена ні горем, ні часом людина не виправдає ваших сподівань або, що ще гірше, зрадить вас!
Один кинувся навтьоки, видерся на дерево й заховався, а другий залишився на дорозі. Робити йому було нічого: він упав на землю й удав з себе мертвого.
Ведмідь підійшов до нього й почав нюхати: той і дихати перестав. Ведмідь понюхав йому обличчя, подумав, що він мертвий, і відійшов.
Коли ведмідь пішов, хлопчик зліз з дерева і сміється:
— Ну що,— кагке,— ведмідь тобі на вухо говорив?
— А він сказав мені, що погані ті люди, які в небезпеці від товаришів тікають.
Справжній друг.. Так часто ми вживаємо це слово, але не так часто ми зустрічаємо таких людей, котрі підходять під ц описання. Бути справжнім другом - велике мистецтво людяності, чесності і моральності. Друг - це той, хто ніколи не буде керувати нами чи ображати нас. Чому? Бо він з готовністю приймає нас такими, якими ми є. Друг ніколи не нашкодить нам і не порадить чогось поганого. Чому? Бо ми йому дорогі і не байдужі. Людина може прожити усе своє життя і ніколи не знайти того, хто заслужить почесне звання друга. Тож ніколи не спішіть розкидуватися словами і називати товарища другом - буде надто боляче, коли ця не провірена ні горем, ні часом людина не виправдає ваших сподівань або, що ще гірше, зрадить вас!