Накресліть схеми речень. 1. Створюючи живу красу, людина зазнає насолоди від неї (В. Сухомлинський).
2. Хлібороб, через кілька місяців, милується колосками й жменею зерна вирощеного у полі (В. Сухомлинський).
3. У тривозі й любові, у замилуванні й надії вдивляються матері у своїх дітей, сподіваючись і прагнучи щастя для них (О. Сизоненко).
4. Кінь стрепенувся, ударився кованим копитом у м’яку, порослу чортополохом землю й заіржав, витягнувши дугою гривасту шию (За Н. Рибаком).
5. Сила людей має переконання, що українська мова є одна з найбільших мов слов’янських, що ця мова, яка навіть у вигляді необробленому може стати на рівні з мовами обробленими (За І. Срезневським).

Нерідко світові філософи і навіть деякі психологи говорять про те, що поведінка людини, її ставлення до світу надалі відбивається на ній самій. Тобто, якщо людина ставиться до оточуючих погано і недружелюбно, то рано чи пізно вона заслужить симетричну несприятливу відповідь. У це можна вірити чи ні, але обов’язково необхідно враховувати. Водночас, стати позитивним до всього навколо, транслювати добро і світло в цілому не так-то й просто. Навіть якщо людина задасться такою метою, то в будь-якому випадку вона повинна буде з чогось починати, а починати завжди необхідно з самого простого, з малого і з самого близького.Як мені здається, англійське прислів’я «милосердя починається у себе вдома» саме про це. Кожна людина, яка хоче стати кращою, розумнішою, добрішою і продуктивнішою для суспільства, в якому вона живе, повинна почати зі свого побуту, свого оточення і своєї сім’ї. Далеко не завжди навіть успішні люди мають добре влаштоване життя вдома. Вони можуть бути досить склочними, набридати своїм домочадцям своїм шкідливим характером і зривати на них свою злість через неприємності на роботі. Я думаю, що це неправильно. Якби таких домочадців не було, злість б нікуди не поділася і була б зірвана на ще комусь іншому. Не варто забувати про дуже важливу обставину: те, що ближче тобі, приміром, твоя сім’я, іноді друзі набагато важливіше, ніж щось спільне, якісь глобальні цінності, наприклад, цінність миру, цінність прав особистості у міжнародному масштабі тощо. Кожна людина повинна розуміти, що закликати до якихось цінностей і відстоювати якісь загальні життєві принципи іноді набагато простіше, ніж просто взяти і навідатися до своїх старих батьків. У першому випадку вам нічого не потрібно, крім того, щоб вміти просторікувати, у другому ж випадку потрібно виділити час, кошти на поїздку, зрештою, потрібно дійсно забути про свої особисті справи і інтереси, приділивши свій час тому, кому він потрібний. Дивно гати за людьми, які не можуть влаштувати своє життя, вирішити домашні проблеми або проблеми з близькими людьми, але при цьому прагнуть навчити когось жити, вирішувати глобальні конфлікти або навіть намагаються критикувати політиків. Необхідно почати з себе, вирішити свої проблема, лише потім людина отримує моральне право щось вимагати.Дуже мудре прислів’я, яка вперше з’явилося в Англії, «милосердя починається у себе вдома» викликає у мене велику повагу. Я думаю, що кожна людина повинна прагнути до вирішення насамперед своїх власних проблем, а не до видачі необдуманих порад та критики оточуючим. Критикувати набагато простіше, ніж зробити, тому необхідно краще вирішувати власні проблеми. Я переконаний, що це мудре прислів’я прижилася б і в Україні, оскільки і тут багато людей з невлаштованим життям намагаються когось постійно критикувати.

Це портрет козака в похідному одязі зі зброєю в руках. Художник намагається зобразити суворого і водночас задуманого запорожця.
На передньому плані картиними бачимо немолоду людину з міцною поставою. Позаду бувалого воїна — сутички, війни, битви. На смаглявому обличчі сліди часу і переживання, адже чоло пооране глибокими зморшками. Густі чорні брови суворо насуплені, в очах причаєний смуток, задума. Орлиний ніс із горбинкою надає обличчю виразу мужності, сили і впевненості в собі. На самому чубі розлігся оселедець. Довгі вуса грізно настовбурчені, а густі, як ліс, брови нависають над очима.
Одягнений чолов’яга у сорочку з жупаном. Зверху, наче шкура ведмедя, обвисає кирея. У міцних руках захисника народу застигла шабля, загартована в кривавих боях.
Образ героя, змальований художником, викликає пошану до вірного сина свого народу, нагадує славне історичне минуле.
На мою думку, художнику вдалося зобразити на картині задуманий і водночас суворий вигляд запорожця, який не займається перевезеннями з Китаю.