Надрукуйте або скопіюйте текст, розставляючи (доставляючи) розділові знаки. Нема без кореня рослини а нас людей без батьківщини (М.Чернявський). 2. У клопотах і турботах непомітно спливло літо ві­нець хліборобського року (В.Скуратівський). 3. Наше століття багате на різ­номанітні сенсації тобто на неймовірні чи малоймовірні явища (З кн. "Дванадцять місяців"). 4. Син бідного сільського титаря Павло Грабовський в дитинстві пізнав не тільки злидні щоденні важкі турботи про хліб насущний а й поетичні обряди сумовиту красу народної пісні (О.Дей). 5. Ремез пташка невеличка в'є гніздечко-рукавичку на лозині біля річки (А.Камінчук) 6. Змовкнув дятел пра­цьовита птиця (В.Ткаченко).

Объяснение:

Патріотмчні мотиви в поэзіі Т.Г. Шевченка

Справді, треба було мати дар Божий, щоб так глобально пророкувати долю свого народу. Шевченко промовляэ до нас, кличе до активного життя. Його по праву можна називати Новим завітом української нації. Найголовніше значення слів Шевченка полягають в тому, що поет не даэ своэму народові зламатисяті не даэ щаснути духовно.Він кличе нас гадати свою історію, часи волі, послідовно відстоювати ідею державної самостійності України. Поезіі Тараса пронизані вірою в незанищенність людини, вірою в те, що людина ніколи не змириться з безправством, рабство ніколи не стане для неї нормою існування

кам’янець-подільська фортеця (antimurale christianitas – форпост християнства) була споруджена для захисту  турецького мосту, що є сполучним перешийком між старим містом, укладеним в петлю річки, і “великою землею”.

на підставі археологічних даних на території сучасної фортеці в ix –  xii  ст. існував дитинець із земляним валом і дерев’яною стіною, що захищає давньослов’янське поселення галицько – волинського князівства.

дерев’яні укріплення були замінені на кам’яні після пожежі на рубежі  xii  –  xiii  ст. а вже в 1240 році орди батию (1209 – 1255/1256), правителя улусу джучі (золотої орди), розбивши стіни, увірвалися в місто і знищили його жителів. у наслідку чого більш ніж на сторіччя кам’янець перейшов під владу татаро – монгол.

після поразки татар при синіх водах у 1362 році від війська великого князя литовського ольгерда (літ. algirdas 1296 – 1377) фортеця була передана у володіння племінникам князя – олександру, юрію, борису, костянтину і федору. за правління литовських князів (1363 – 1430) фортеця переживає своє відродження і починає набувати свій неповторний вигляд завдяки пожертвам як дрібних шляхтичів і купців, так і римських пап, які надсилали кам’янцю “милостиню святого петра”.