Мені часто доводиться чути, що сучасна молодь негідна, якщо порівнювати її зі старшими поколіннями. По-перше, молодь стала лінива та не хоче трудитися, любить лише розваги. По-друге, молоді люди нахабні та нечемні, не поважають старших. Також серед молоді багато людей зі шкідливими звичками, наркоманів. Кажуть, це тому, що у сучасної молоді моральні принципи нерозвинуті.
А моя власна думка з цього приводу така. Мені подобається наша молодь. Я перерахував усі недоліки, але вони притаманні не тільки молоді, але всьому нашому суспільству. Навпаки, я часто бачу, як мораллю та порядністю нехтують люди віком сорок-п'ятидесят років. Наприклад, вже немолода кондуктор автобусу виганяє з салону ветерана. Таких людей вже до молоді не віднесеш. Саме вони і навчають поганому молодих.
Основні моральні принципи та цінності молоді мають бути такі: чесність, порядність, відповідальність, повага до досвіду старших, енергійність у праці. А ще доброта, людяність та згуртованість, альтруїзм.
Я вважаю, що ті моральні принципи та цінності, які я перерахував, мають стати провідною зіркою в житті молодих людей.
Власне я вважаю нашу молодь цілком цікавою та розумною. Головним недоліком української молоді, на мій погляд, є велика кількість егоїстів серед неї. Нам, попри всі свої таланти, важко згуртуватись заради якоїсь цікавої або важливої справи. Адже ніхто не хоче поступитися своїми інтересами заради загальної користі.
Але ж молодь завжди несе з собою щось нове, свіже. Молодь має змінювати оточуючий світ! Поодинці це робити важко, тож ентузіасти мають об'єднуватись. Молоді люди — бунтівники проти шаблонів поведінки, реформатори. Головне, щоб вони не боялися своєї ролі та не перетворювалися на “старих” у молодому тілі. Все одно молодь не має такого життєвого досвіду, як старші люди. То навіщо втрачати свою неповторність?
Світ змінюється, змінюються й еталони, що слугували мірками ідеалу. Зараз людство поставило свої планки поведінки й духовності, які не повинні занижуватися чи приносити шкоду суспільству. Переважну частину земного населення становить молодь, яка йде в ногу з космічним часом відкриттів. Тому звернемось саме до неї, до її принципів та законів, щоб зрозуміти довкілля.
У ХХІ столітті молоді люди рідко замислюються над своєю моральністю, над змістом життя, над проблемами стосунків. Звісно, юний вік не дозволяє актуально поглянути на світ, але не можна дивитися крізь темні лінзи сонцезахисних окулярів, що приховують всі недоліки та потреби суспільства.
Кожна людина знаходиться серед істот собі подібних, тому повинна пам'ятати мудрість: "Учини з іншим так, як учинив би із собою". Мало хто закарбував на камені пам'яті це прислів'я. Майже щодня на вулицях підлітки ображають малюків, не поважають людей похилого віку, не зважають на зауваження дорослих. Рідко котрийсь юнак поступиться місцем дівчині чи старенькій бабусі, рідко хто до дідусеві з паличкою понести його сумку...
Також важливою проблемою етичності сучасного юнацтва вважають відсутність милосердя та чуйності. Лишилось небагато людей, які подадуть милостиню бідняку чи каліці, до сиротам та обездоленим, поспівчувають ближньому. Надворі лише крик, бійки, п'янство та наркотики. А що можна очікувати від людей, котрі ненавидять самі себе, примушують свою душу страждати через тіло? Нічого доброго. А діти беруть приклад з вулиці, з батьків. Виростаючи, вони віддзеркалюють світ, в якому дорослішали. Будучи без добра і без світла, наше майбутнє сприймає грубість, байдужість та насильство як належне. І з такої малечі постають чоловіки й жінки, що не цінують нічого, крім зла. Найкращий взірець для наслідування - юнацтво. Юнь, на жаль, забуває що не одяг, макіяж та зачіска красять людину, а добрі діла. А добра стає все менше...
Але все ж головна проблема молоді - спілкування. Лексичний словник сучасної дівчини чи юнака бідний у порівнянні з попередніми поколіннями. Багато слів витісняються нецензурною лексикою. Жорсткі вирази ріжуть не тільки слух, а й душу. Недарма народ каже: "Від теплого слова і лід розмерзає, а гостре словечко коле сердечко".
Узагальнивши все вище сказане, розуміємо, що без месій добра серед молодих людей наш світ загине. І попри банальність вислову - любов і доброта врятують Землю!
А моя власна думка з цього приводу така. Мені подобається наша молодь. Я перерахував усі недоліки, але вони притаманні не тільки молоді, але всьому нашому суспільству. Навпаки, я часто бачу, як мораллю та порядністю нехтують люди віком сорок-п'ятидесят років. Наприклад, вже немолода кондуктор автобусу виганяє з салону ветерана. Таких людей вже до молоді не віднесеш. Саме вони і навчають поганому молодих.
Основні моральні принципи та цінності молоді мають бути такі: чесність, порядність, відповідальність, повага до досвіду старших, енергійність у праці. А ще доброта, людяність та згуртованість, альтруїзм.
Я вважаю, що ті моральні принципи та цінності, які я перерахував, мають стати провідною зіркою в житті молодих людей.
Власне я вважаю нашу молодь цілком цікавою та розумною. Головним недоліком української молоді, на мій погляд, є велика кількість егоїстів серед неї. Нам, попри всі свої таланти, важко згуртуватись заради якоїсь цікавої або важливої справи. Адже ніхто не хоче поступитися своїми інтересами заради загальної користі.
Але ж молодь завжди несе з собою щось нове, свіже. Молодь має змінювати оточуючий світ! Поодинці це робити важко, тож ентузіасти мають об'єднуватись. Молоді люди — бунтівники проти шаблонів поведінки, реформатори. Головне, щоб вони не боялися своєї ролі та не перетворювалися на “старих” у молодому тілі. Все одно молодь не має такого життєвого досвіду, як старші люди. То навіщо втрачати свою неповторність?
У ХХІ столітті молоді люди рідко замислюються над своєю моральністю, над змістом життя, над проблемами стосунків. Звісно, юний вік не дозволяє актуально поглянути на світ, але не можна дивитися крізь темні лінзи сонцезахисних окулярів, що приховують всі недоліки та потреби суспільства.
Кожна людина знаходиться серед істот собі подібних, тому повинна пам'ятати мудрість: "Учини з іншим так, як учинив би із собою". Мало хто закарбував на камені пам'яті це прислів'я. Майже щодня на вулицях підлітки ображають малюків, не поважають людей похилого віку, не зважають на зауваження дорослих. Рідко котрийсь юнак поступиться місцем дівчині чи старенькій бабусі, рідко хто до дідусеві з паличкою понести його сумку...
Також важливою проблемою етичності сучасного юнацтва вважають відсутність милосердя та чуйності. Лишилось небагато людей, які подадуть милостиню бідняку чи каліці, до сиротам та обездоленим, поспівчувають ближньому. Надворі лише крик, бійки, п'янство та наркотики. А що можна очікувати від людей, котрі ненавидять самі себе, примушують свою душу страждати через тіло? Нічого доброго. А діти беруть приклад з вулиці, з батьків. Виростаючи, вони віддзеркалюють світ, в якому дорослішали. Будучи без добра і без світла, наше майбутнє сприймає грубість, байдужість та насильство як належне. І з такої малечі постають чоловіки й жінки, що не цінують нічого, крім зла. Найкращий взірець для наслідування - юнацтво. Юнь, на жаль, забуває що не одяг, макіяж та зачіска красять людину, а добрі діла. А добра стає все менше...
Але все ж головна проблема молоді - спілкування. Лексичний словник сучасної дівчини чи юнака бідний у порівнянні з попередніми поколіннями. Багато слів витісняються нецензурною лексикою. Жорсткі вирази ріжуть не тільки слух, а й душу. Недарма народ каже: "Від теплого слова і лід розмерзає, а гостре словечко коле сердечко".
Узагальнивши все вище сказане, розуміємо, що без месій добра серед молодих людей наш світ загине. І попри банальність вислову - любов і доброта врятують Землю!