Над вечір хуга втихла, хмари на заході почервоніли, сніг стужавів і гостро заблищав, а повітря стало таким прозорим, що було далеко видно голі дерева понад шляхом.синтаксичний розбір
Объяснение:Рідна мова! Мелодійна, співуча, тепла, ніжна, запашна, горда, нескорена, прекрасна, оспівана поетами, і водночас плюндрована, але загартована цим! Чому ми зараз соромимося говорити рідною мовою? Хто нам заважає це зробити? Адже це мова дитинства, юності, зрілості... .
На сьогодні мовна поведінка українськомовного хлопця в спілкуванні з провідницею , на жаль, типова. Але чому? Я б зрозуміла б хлопців, які були з Донбасу або Луганщини, або з Дніпропетровщини, але не з Івано - Франківська! Та відповідь все ж таки є.
Ці молоді хлопці їдуть на заробітки на схід, а на сході України мовна стійкість відсутня, бо люди спілкуються більше російською мовою. Чому? Відповідь можна знайти в історичних подіях, це , можливо, задовольнить, ні, заспокоїть нас, але не всіх. Але що діяти - від минулого не втечеш. Це моя особиста думка. Отже, розпочну. Україна перебувала під гнітом Росії і це наклало чималий відбиток на формування нації: престижно було спілкуватися у побуті російською мовою, віддавати дітей до дитячих садків та шкіл з російською мовою навчання, змінювати українські прізвища на російські, читати російською, знімати фільми російською, виконувати пісні... . Таким чином затиралась рідна співуча мова.. І навіть, здобувши незалежність, Україна, а саме українська влада, не дуже то й поквапилася підняти статус української мови. До сих пір ми маємо багато чого російського: кіно, пісні, конкурси, програми, школи, садочки для дітей, а в деяких міста і документація досі російською ведеться і це у 2019 році! Повернемося до «героїв» нашого есе. Вони ідуть на заробітки, а працюють на сході України вже деякий час. А значить , їхнє оточення говорить російською, і вони поступово до цього звикають, перероджуються. Між собою - українська, а серед людей - російська. Тобто у цих хлопчаків мовна стійкість похитнулась. Але чому? За період останніх подій - Майдан, АТО, скайп- спілкування Захід - Схід, обмін подарунками Схід - Захід, екскурсії до Львова, Івана - Франківська і т.д. мешканці східної України почали відновлювати мовну стійкість, а це значить - життя продовжується, зміни йдуть, повільно, але йдуть. То чому ці хлопці себе так повели, питання залишається лише до них.
6 самостійних частин мови складається з 4 іменних і 2 дієслівних.
Іменні частини мови так чи інакше пов’язані з іменем (предметом або особою): іменник, прикметник, займенник, числівник.
Дієслівні частини мови — це дієслово та прислівник.
Службові частини мови.
Проблемними для визначення є службові частини мови.
Сполучник служить для зв’язку однорідних членів речення ( маємо перелічення будь-яких предметів, ознак, дій) або частин складного речення:
Прийменник виражає залежність від інших частин мови і необхідний нам, щоб до іменнику обрати правильну граматичну форму.
Навіть назва цієї частини мови говорить «при іменнику», тобто той, що завжди вживається при імені.
Частка найчастіше стосується дієслова, адже вона надає певних відмінків саме дієсловам:
не писати — частка НЕ надає дієслову заперечення; зробив би — частка БИ вказує, що є умова для виконання дії.
Вигук — окрема частина мова, що виражає почуття, емоції, волевиявлення мовця. Вона не відповідає на жодне питання і нічого не називає, вона не самостійна і не виконує службових функцій.
Це звуконаслідування (му, гав), заклики (тс-с, геть), почуття (ой, ох), слова мовного етикету (дякую, до побачення, будь ласка, алло).
Объяснение:Рідна мова! Мелодійна, співуча, тепла, ніжна, запашна, горда, нескорена, прекрасна, оспівана поетами, і водночас плюндрована, але загартована цим! Чому ми зараз соромимося говорити рідною мовою? Хто нам заважає це зробити? Адже це мова дитинства, юності, зрілості... .
На сьогодні мовна поведінка українськомовного хлопця в спілкуванні з провідницею , на жаль, типова. Але чому? Я б зрозуміла б хлопців, які були з Донбасу або Луганщини, або з Дніпропетровщини, але не з Івано - Франківська! Та відповідь все ж таки є.
Ці молоді хлопці їдуть на заробітки на схід, а на сході України мовна стійкість відсутня, бо люди спілкуються більше російською мовою. Чому? Відповідь можна знайти в історичних подіях, це , можливо, задовольнить, ні, заспокоїть нас, але не всіх. Але що діяти - від минулого не втечеш. Це моя особиста думка. Отже, розпочну. Україна перебувала під гнітом Росії і це наклало чималий відбиток на формування нації: престижно було спілкуватися у побуті російською мовою, віддавати дітей до дитячих садків та шкіл з російською мовою навчання, змінювати українські прізвища на російські, читати російською, знімати фільми російською, виконувати пісні... . Таким чином затиралась рідна співуча мова.. І навіть, здобувши незалежність, Україна, а саме українська влада, не дуже то й поквапилася підняти статус української мови. До сих пір ми маємо багато чого російського: кіно, пісні, конкурси, програми, школи, садочки для дітей, а в деяких міста і документація досі російською ведеться і це у 2019 році! Повернемося до «героїв» нашого есе. Вони ідуть на заробітки, а працюють на сході України вже деякий час. А значить , їхнє оточення говорить російською, і вони поступово до цього звикають, перероджуються. Між собою - українська, а серед людей - російська. Тобто у цих хлопчаків мовна стійкість похитнулась. Але чому? За період останніх подій - Майдан, АТО, скайп- спілкування Захід - Схід, обмін подарунками Схід - Захід, екскурсії до Львова, Івана - Франківська і т.д. мешканці східної України почали відновлювати мовну стійкість, а це значить - життя продовжується, зміни йдуть, повільно, але йдуть. То чому ці хлопці себе так повели, питання залишається лише до них.
Б) 6
Объяснение:
Частини мови діляться на самостійні та службові.
6 самостійних частин мови складається з 4 іменних і 2 дієслівних.
Іменні частини мови так чи інакше пов’язані з іменем (предметом або особою): іменник, прикметник, займенник, числівник.
Дієслівні частини мови — це дієслово та прислівник.
Службові частини мови.
Проблемними для визначення є службові частини мови.
Сполучник служить для зв’язку однорідних членів речення ( маємо перелічення будь-яких предметів, ознак, дій) або частин складного речення:
Прийменник виражає залежність від інших частин мови і необхідний нам, щоб до іменнику обрати правильну граматичну форму.
Навіть назва цієї частини мови говорить «при іменнику», тобто той, що завжди вживається при імені.
Частка найчастіше стосується дієслова, адже вона надає певних відмінків саме дієсловам:
не писати — частка НЕ надає дієслову заперечення; зробив би — частка БИ вказує, що є умова для виконання дії.
Вигук — окрема частина мова, що виражає почуття, емоції, волевиявлення мовця. Вона не відповідає на жодне питання і нічого не називає, вона не самостійна і не виконує службових функцій.
Це звуконаслідування (му, гав), заклики (тс-с, геть), почуття (ой, ох), слова мовного етикету (дякую, до побачення, будь ласка, алло).