Морфологічний розбір речення Тільки той може осягнути своїм розумом і серцем красу велич і могутність Батьківщини, хто збагнув відтінки і пахощі рідного слова, хто дорожить ним, як частю рідної матері, як колискою, як добрим ім'ям​

Ще тільки зійшов сніг. Ледь пригріває сонце. А високі та кучеряві верби уже спішать привітати світ з весною. 

Немов полако­вані, виблискують на сонці довгі і гнучкі гілочки. На них з’явилися жовто-сріблясті котики. Вони такі ніжні і м’якенькі. Пухнасті грудочки, як молоді курчата, випромінюють не тільки тепло і ласку, але й запах весни. Або золоті сережки зви­сають з кожної гілки.

^ Незабаром верба вкриється зеле­ним серпанком. Це з'являться молоді продовгуваті листочки. 

Верба — одне з найулюбленіших дерев українців. Вона чарує своєю красою навесні, дарує прохолоду в літню спеку.

Яку людину можна вважати ввічливою?
Дуже приємно спілкуватися з ввічливими людьми. А кого ж можна назвати ввічливим? У першу чергу того, хто опанував основні правила культури поведінки. Усім відомо, що вітатися, показуючи свою неприязнь, дуже нечемно, а ще гірше не відповідати на вітання. Вихована людина не повинна передавати свій поганий настрій іншим. А відчуття тактовності, передбачення негативної ситуації й запобігання її виникненню — домінуючі риси порядної людини. Недарма в народі кажуть, що культурна людина, мов весняне сонце, не тільки приносить тепло, а й веселить душу. Вихована людина з повагою ставиться до своєї родини, до свого роду.
Неможливо бути люб'язним та ввічливим на побаченні й брутально поводити себе вдома чи в школі. А освіченість — провідна риса сучасної людини.
Сподіваюся, що у найближчому майбутньому невихованих людей буде все менше.