Що таке добро? Це питання задають багато людей на землі і всі по-різному можуть відповісти на нього. У кожної людини своє уявлення про добро. Я вважаю, що перш ніж робити добро іншим людям, ти сам повинен стати добрим. Добра людина ніколи не злитися, не кричить, готовий завжди прийти на до ншій людині і випромінює тепло і світло. Цією душевною добротою хочеться поділитися з іншими людьми: з повагою ставитися до людей старше тебе і допомагати маленьким, бути ввічливим і не грубіянити оточуючим тебе людям. Я знаю, що однакових людей на землі немає і всі вони різні: добрі і злі. Але було б здорово, якби на нашій величезній планеті були тільки добрі люди, тоді не було б воєн і всі один одному допомагали. Якщо ти зробиш добро іншій людині, то тобі повернеться воно)
У давнину наші предки називали Берегинею своє житло, бо воно оберігало не лише від холоду, від зла, але й берегло чистоту людської душі. Кожна частина житла мала своє символічне значення. Піч символізує собою родинне вогнище і була священна, як мати. Вона обігрівала, годувала всіх. Найсвятішим місцем у хаті була покуть. Там висіли ікони, прикрашені рушниками і пахучими травами. На покуті садили почесних гостей, молодих під час весілля, там же ставили дідуха на Різдво. Прикрасою житла служили вишиті рушники. Їх вішали над дверима, над вікнами, стелили на столі, але найкрасивішими обов’язково накривали ікони. Прикрашали хату і настінними малюнками, які служили і прикрасою, й оберегами. Малюнками розписували піч, припічки, вкладаючи свій щедрий талант у колоритні орнаменти. Під іконами стояв великий стіл, розрахований на численну родину: біля нього всі збиралися і коли їли, і коли вирішували важливі питання. На ньому завжди мала лежати прикрита рушником паляниця. Біля стола попід стіною стояла довга деревяна лава, а збоку його — велика скриня, куди складався одяг, рушники тощо. Недалеко від печі ставився деревяний настил на стовпчиках — піл. На ньому спали, а вдень, прибравши постіль, його нерідко використовували для хатніх справ. Я ніколи не жила у такій хаті, але мої пращури передали мені, мабуть, святу любов до неї, бо трепетно хвилюється моє серце, коли чую слова: Хата моя, біла хата, Казко тепла й доброти…
Я вважаю, що перш ніж робити добро іншим людям, ти сам повинен стати добрим. Добра людина ніколи не злитися, не кричить, готовий завжди прийти на до ншій людині і випромінює тепло і світло. Цією душевною добротою хочеться поділитися з іншими людьми: з повагою ставитися до людей старше тебе і допомагати маленьким, бути ввічливим і не грубіянити оточуючим тебе людям.
Я знаю, що однакових людей на землі немає і всі вони різні: добрі і злі. Але було б здорово, якби на нашій величезній планеті були тільки добрі люди, тоді не було б воєн і всі один одному допомагали. Якщо ти зробиш добро іншій людині, то тобі повернеться воно)