Іменники, визначивши їхню відміну і групу, поставте в орудному відмінку однини (ким? чим? ) і запишіть у дві колонки: 1) з буквою о в закінченні; 2) з буквою е або
є в закінченні.
1. Алмаз, сюрприз, паранджа, янтар, серце, Ася, яблунька, депеша,
яблуня, директор, ядро, межа, звіробій, вітер, вдача, пісняр, пластир, комар,
плащ, вівчар. 2. Якір, квартира, осокір, кресляр, ветеринар, столяр, пустир,
панцир, екземпляр, стайня, силач, сторож, льотчиця, вимпел, ювіляр, кочегар,
книжка, остача, тягар, хабар.

Тут бували наймудріші люди : ⊂міністри, посли, генерали, урядовці. судді... ⊃.

2.Сезоном тиші називають період з кінця квітня до початку липня, коли дикі тварини висиджують потомство: ⊂пташенят, звіренят, плазунят... ⊃

3. Привіз батько дочкам обіцяні подарунки: ⊂дзеркальця, стрічки, пряники.⊃

люди-іменник,підмет ,міністри, посли, генерали, урядовці. судді-іменники

потомство-імен,додаток ,пташенят, звіренят, плазунят-імен.

дзеркальця, стрічки, пряники-імен. , подарунки - імен.,ддодаток

P.S. жирним виділено узагальнююче слово а ⊂ ⊃ однорідні

Гладіа́тор (лат. gladiator. множина — gladiatores) — боєць на арені цирку у Стародавньому Римі. У вужчому значенні — професіонал, який бився бойовою зброєю з собі подібними в одиночних або групових боях. Проте до гладіаторів часто також відносять венаторів і бестіаріїв, які билися з хижаками, учасників блазенських боїв, боксерів та інших учасників циркових вистав. Слово «гладіатор» походить від лат. gladius («короткий меч», «гладіус») і буквально означає «мечник».

Гладіатори на мозаїці на римській вілі у селі Ненніг (Німеччина)

Зародившись як масове чоловіче жертвопринесення на тризнах вождів, бої гладіаторів розвилися у своєрідний видовищний спорт, набувши величезної популярності серед усіх верств давньоримського суспільства. Під впливом римської традиції гладіаторські ігри набули поширення й серед інших народів. Так, відомо, що бої гладіаторів проводилися кельтами-лузітанами, германцями, а також у Сирії та Карфагені.