Марафонський біг - це змагання з бігу на д…станцію, що дорівнює 42 кілометрам 195 метрам. Звідки взялося таке «некругле» число? (Відмінок числівника познач після речення: 42 – Д. в, 195- Д. в.) Марафон - селище поблизу Афін, біля якого в 490 році до нашої ери висадилася 100 000 армія Персів. Смертельна (не)безпека нависла над Афінської державою. Лише жменька Греків захищали свою вітчизну від великої армії перських грабіжників. Воєначальник Мільтіад повів 11 000 своїх воїнів до Марафон…, щоб дати бій . Персам. Талант полководця та вправність афінян вирішили долю битви. Перси втратили в ній близько 6,5 тисяч воїнів, а Греки - менше 200. Про перемогу афінян сповістив гінець, який пробіг відстань у 42 кілометри 195 метрів. Він прибіг на приміську площу й закричав «Радійте афіняни ми перемогли». На згадку про цю подію в 1896 році під час першої Олімпіади влаштували змагання, яке назвали марафонський бігом. Відтоді він входить до програми сучасних Олімпійських ігор (З енциклопедії).
Складна синтаксична конструкція являє собою речення з різнотипним граматичним зв'язком між предикативними частинами його. За значенням і характером змістових відношень предикативні частини в середині такого речення групуються в складніші одиниці, які називаються компонентами (чи блоками), а компоненти об'єднуються в одне ціле і складають речення. Отже, існує два рівні поділу складної синтаксичної конструкції. На першому, вищому, виділяються компоненти, на другому, нижчому, — предикативні частини в середині кожного компонента, напр.: «Стародавня Ольвія давно їх цікавить обох, давно їм хочеться досліджувати, розкопувати її, занесену пісками, щоб дізнатись, чому вона загинула, чому люди покинули її» (О.Гончар). Це речення складається з п'ятьох предикативних частин; перша з них пов'язана з другою інтонаційно, безсполучниковим зв'язком, а друга пояснюється трьома підрядними частинами і являє собою порівняно єдине ціле. Таким чином, у цій структурі виділяється два компоненти (чи два блоки), з яких перший складається з однієї предикативної одиниці (що відповідає простому реченню за характером граматичної основи), а другий — це складнопідрядне речення з трьома підрядними (послідовна й однорідна підрядність).
«Сумно і смутно людині, коли висихає і сліпне уява, коли, обертаючись до найдорожчих джерел дитинства та юнацтва, нічого не бачить вона дорогого, небуденного; ніщо не гріє її, не будить радості ані людяного суму» (О. Довженко). У структурі речення чотири предикативні частини, що об'єднуються безсполучниковим зв'язком у два блоки, з яких перший являє собою складнопідрядне речення з двома однорідними підрядними, а другий — просте.
«І стало легше дихати, і серце забилось радісно у молодих, ще дужих грудях, і шлях йому прослався, найлегший шлях, додому, на Україну, між люд простий, трудящий та нелукавий; і не було такої сили в світі, яка б його спинила на цім шляху» (В. Шевчук). Тут маємо два блоки, об'єднані в одне ціле сурядним зв'язком. У першому — три предикативні частини, зв'язані між собою зв'язком сурядності, в другому — дві предикативні частини, між якими підрядний зв'язок
1. Частина мови.
2. Група за значенням (сурядний і його розряд, підрядний і його розряд).
3. Група за будовою (простий, складний, складений).
4. Група за вживанням (одиничний, повторюваний, парний).
5. Що сполучає (однорідні члени речення, частини складного речення).
Зразок
Чим люди частіше черпають з криниці, тим краща й чистіша в криниці вода.
Чим… тим – сполучник, підрядний мети, простий, парний, сполучає частини складнопідрядного речення.
Й – сполучник, сурядний єднальний, простий, одиничний, сполучає однорідні члени речення.