1. Ще лютує зима хуртовинами, ще стоять тріскучі морози і лежать великі сніги, а в повітрі ще пахне весною. 2. Здається, що зима хоче надолужити прогаяний час, а тому й лютує; але дарма, бо вже йде не до Різдва, а до Великодня... 3. Лютий — це той місяць, що каже до людей: «Ех, якби я такий дужий, як мій батько, то я б бику-третяку роги скрутив!» 4. А хто ж місяця лютого батько? 5. Січень! — той був ще в повній силі; крутив, кріпив морозами, як хотів, а цей пнеться, дметься: а пройде «Громиця», — водою розіллється... 6. Як, лютий, не лютуй, а на весну брів не хмур! 7. Вночі тріщить, а вдень плющить. 8. Весна днем красна, а на хліб пісна. 9. Весною сій, осінню збереш.
Малий пилипко — герой оповідання панаса мирного “морозенко” — щира, добра й смілива людина, семирічна дитина, яку життєві обставини змусили передчасно подорослішати. хлопчик живе тільки з мамою, без батька, тому й турбується про неї, як справжній чоловік: “завтра, мамочко, новий год… я завтра піду до хрещеного батька посипати… дасть мені батько сороківку грошей, а дядина велику паляницю, ще й ковбасу на придачу… от і буде нам що їсти! а на гроші топлива купимо, багато-багато, щоб на всю зиму стало! ”
2. Здається, що зима хоче надолужити прогаяний час, а тому й лютує; але дарма, бо вже йде не до Різдва, а до Великодня...
3. Лютий — це той місяць, що каже до людей: «Ех, якби я такий дужий, як мій батько, то я б бику-третяку роги скрутив!»
4. А хто ж місяця лютого батько?
5. Січень! — той був ще в повній силі; крутив, кріпив морозами, як хотів, а цей пнеться, дметься: а пройде «Громиця», — водою розіллється...
6. Як, лютий, не лютуй, а на весну брів не хмур!
7. Вночі тріщить, а вдень плющить.
8. Весна днем красна, а на хліб пісна.
9. Весною сій, осінню збереш.