пишний січневий ранок; з-за краю землі; хура дров; учора; рожеве морозне повітря; червона та чорна заполоч; комин білів, аж сяяв; долівка гладенька, як віск, миски ушиковані, як військо.
Адже українознавство — це не тільки вареники, борщ та гопак на самодіяльній сцені. Це знання про наш народ, це пізнання історії, культури наших предків. Це єдність з попереднім поколінням українців, їх духовним світом. Українознавство — це знання історії України, її фольклору, літератури, мистецтва тощо.
Зневажаючи свій народ і його знання, нехтуючи його традиціями, не можливо почувати себе українцем. Створити справді горду й незалежну державу, заслужити її повагу в світі зможуть лише ті її громадяни, кожен з яких відчуватиме в собі справжню українську душу.
На мою думку, повинен.
Адже українознавство — це не тільки вареники, борщ та гопак на самодіяльній сцені. Це знання про наш народ, це пізнання історії, культури наших предків. Це єдність з попереднім поколінням українців, їх духовним світом. Українознавство — це знання історії України, її фольклору, літератури, мистецтва тощо.
Зневажаючи свій народ і його знання, нехтуючи його традиціями, не можливо почувати себе українцем. Створити справді горду й незалежну державу, заслужити її повагу в світі зможуть лише ті її громадяни, кожен з яких відчуватиме в собі справжню українську душу.
1. Мова є канвою, на якій людина вишиває узори свого життя. означ
2. Найкращий оратор є той, хто своїм словом повчає слухачів. з"ясув
3. Живу я розумом, а серце тихо спить. складносур протиставлення
4. За столом точаться розмови, сліпий музика мостить свою кобзу. складносур послідовність
5. І я відчуваю. як доля великого світу на наші рамена лягла. з"ясув
6. Поезія починається там, де в людини є своє власне бачення світу. місця
7. Зимові присмерки спускалися на землю, де з’явилися перші проталини. місця
8. Якось не помітили, коли почала йти перед очима вся череда. з"ясув
9. Коли сонечко пригріє. потечуть струмки. часу
10. Щоб зірвати одну квітку, треба виростити десять. мети
11. Над товаришем не смійся, бо над собою заплачеш. причини
12. Було так тихо, ні би то кожна стеблина пізнала тривогу і причаїлася. порів
13. Хлопці вийшли до села з заходу, так що тепер їм не було чого боятись. наслідкове
14. Ще горить твоєї молодості світло, хоч новий десяток літ береш на плечі. допустове
15. Якщо будемо всіх повчати, то нам не лишиться часу на самоосвіту. умови
16. Уже настільки втомлена душа, що їй не до навіть слово. міри і ступ