Між частинами безсполучникового складного речення треба поставити двокрапку в рядку (розділові знаки пропущено):
A Ластівки літають низько завтра буде дощ.
Б Махнула осінь в ліси вони зацвіли пурпуровими сірими та жовтими фарбами.
B Бачу здалеку хвиля іскриста грає вільно на синьому морі.
Г Стоїть край лугу і сміється мати я пам'ятаю день той дотепер.
Та ось одного разу пробігав хлопчина біля берізок. І надряпав на стовбурі слова" тут був Микола" І потім подивився, помилувався своїм "шедевром" і побіг далі. Здавалося, нічого особливого, але бідна берізка почала плакати. Її було поранено. Подруги підтримували цю березу, але же не можна було нічого виправити, ці слова були вже написані. Тож бідній березі довелося страждати, хоч як ставок і інші берізки її не підтримували. Згодом, береза видужала і все було добре, а ось хлопчик, що нахабно скалічив деревце знову прийшов нв трй самий луг, забувши що зробив. Підійшовши до тієї самої берізки він побачив напис і згадав, що то зробив він. Иикола підійшов до берези, приклав руку і сказав " Вибач мене будь ласка , березо, я тоді був ще малий і не знав наскільки так я поранив тебе!" Берізка, почувши настільки щирі слова хлопця пробачила його. Та все одно запис залишився на стовбурі і кожного разу, коди береза дивилася на нього вона згалувалп черещ які стражлання довелося їй пройти.
Я мрію стати учителем початкових класів. Я вважаю, що ця професія є благородною. Я дуже люблю маленьких діточок та знаю, що саме вчитель початкових класів закладає усі основи в ці маленькі голівки. Я мрію, як навчатиму дітей мови, літератури, математики. А як нам весело та цікаво буде на уроках праці та малювання! Я сподіваюсь стати гарним вчителем. Я розумію, що всі діти різні. Інколи мені буде дуже важко знайти підхід до кожного. Але я вдосконалюватиму свої навички. Я вірю в те, що мої уроки будуть цікавими та захопливими. Сподіваюсь, що моя мрія здійсниться.