Між частинами безсполучникового складного речення треба поставити тире в рядку (розділові знаки пропущено)
А. Дощ упав на жито будем краще жити.
Б. І причувається десь пісня за горою лине.
В. Волосся вигоріло ходив без шапки довго.
Г. Поступово багрянці лісу згасають сідає сонце.
Д .Самотність як обірвана струна вона ніколи не буває в парі.
Між частинами безсполучникового складного речення треба поставити двокрапку в рядку (розділові знаки пропущено)
А. Закрався вечір одшуміла праця.
Б. Дощ упав на трави оживуть отави.
В. Я знову вгадую приїдеш ти чи ні?
Г. Світило сонце парувала земля.
Д. Зрубав дерево посади два.
Після речення Гамір умить стих… треба поставити двокрапку, якщо серед варіантів його продовження вибрати
А. стало чути навіть політ бджоли.
Б. навіть дерева стоять безшелесно.
В. пролунав дзвоник на урок.
Г. усе навколо принишкло.
Д. навколо запанувала дзвінка тиша.

Будь ласка ть

     Наше життя минає непомітно. Сьогодні я хотів би повернути вчорашнє, та це неможливо. Хіба що хтось збудує машину часу і здійсниться мрія багатьох - повернутися у своє дитинство, свої юні студентські роки. Але, на жаль, це призвело б до непоправних наслідків: катастрофи, війни, хвороби тощо.
     Я вважаю, що яскраві моменти створюємо ми - люди. Тому яскраве запам'ятовується найкраще. Це ті моменти, заради яких варто жити: незабутні дитячі враження від сонячного лоскотання, жалючої кропиви, духмяних квітів і трав, легенького вітерцю під час купання у річці; злети і падіння шкільного періоду; подорожі світом.
    Час від часу я пригадує все, що зі мною були. Це доволі цікавий процес. Перебираю світлини свого життя так, ніби гортаю їх за до планшета.
     Отже, творцями митей є ми самі. Якщо ми не пригадуватимемо минулого, ми не матимемо майбутнього. Наостанок скажу словами Ліни Костенко: "І час летить, не стишує галопу (...) А ми живі, нам треба поспішати".  

Свято, яке мені найбільше подобається
    Скажу відверто, мені довподоби Новий рік, що спокушає своїми мандаринками, подарунками, малюванням морозних візерунків. Цьогоріч не радію сильно, що пов'язано з відсутністю снігу. Надворі досить холодно, так що я палю у грубці. Як не крути, а свято наближається. Я чекатиму його, хоч би довго довелося чекати. 
     У Києві дітлахи ліплять снігову бабу, мов ніколи раніше цього не робили. Так вони чекали на сніг. Я святкуватиму вдома у сімейному колі, про що повідомила друзів заздалегідь. 
     На Новий рік є можливість перепочити від навчання, яке вже трохи набридло. Проте я не розслабляюся, бо необхідно опрацювати навчальний матеріал наступного семестру. Відсвяткую так, щоб була користь і радість.