МІЙ ЧАС ЗУПИНИВСЯ ТУТ. РОЗПОВІДЬ АМЕРИКАНЦЯ НА КАРАНТИНІ У ЛЬВОВІ
Joe Lindsley
29 березня 2020 27543 0
Джо Ліндслі прилетів до Львова на журналістську конференцію та через карантин змушений був залишитись тут надовго. (українською та англійською мовами)
Фото: Газета «День»
ФОТО: ГАЗЕТА «ДЕНЬ»
У Львові є популярною пісня, у якій є слова «Ми помрем не в Парижі». В епоху коронавірусу вона отримала зовсім інший зміст. Наш час зупинився там, де нас зупинила інфекція. І він змушує переглянути багато наших цінностей, змінити своє ставлення до світу та до себе. Історія американського журналіста Джо Ліндслі, який через вірус змушений надовго застрягнути у Львові та його друзів з різних країн світу.
Коронавірусом була інфікована значна частина відомих людей – принц Чарльз, Грета Тунберг, урядовці й політики з багатьох країн, включно з американськими сенаторами, зірками НБА та футболу, що підкреслює його поширення на весь світ. Він навіть отруїв мої сни: я бачу той самий жах, у якому залишок на шкалі мого інгалятора від астми, який рідко використовую, швидко падає до нуля. Всі ми перебуваємо у стані невизначеності і божевілля, і я чую історії, які дають надію, свідчать про розчарування та розгубленість, від друзів, яких я зустрів під час подорожей світом.
Під час цього карантину я перебуваю в Україні, де випадково залишився, коли музика, як у грі, перестала грати, і нам усім довелося знайти місце для самоізоляції. Я залишився за стінами монастиря ХVII століття як єдиний гість у готелі, і, незважаючи на фізичну ізоляцію, я перебуваю на зв’язку з іншими людьми. Усіх цікавить одне: що відбувається у цю дивну епоху коронавірусу? Ось мої думки.
-Привит,(имя) -Доброго дня(имя) - Пробач,що трохи запизнилась.(вся) -А що ти такого робила? -Слухала таку гарну писню, розчулила до самого серця. - Це добре. А на який мови? -На украинський. Спивачка так добре спивала, я таки писни дуже ридко зустричаю! - Не дивно,що писня була хороша! -Чому? -Бо укр.мова мае особливу звучнисть, яка зачаровуе. -Тобто, справа в мови? -Так,це грае дуже важливу роль. Мова в поеднанни з писнею дае вражаючий эфект. -Ти правий(ва)! Бо без мови не народилася писня. -З давна народ складае писни. А якщо не було б мови то... -Мабуть,була лише одна музика? -Так!Мени подобаються твои думки. Хочеш,я дам тоби ии послухати? -Звичайно! -Тоди ходим до мене? - Давай! Ну вот как-то так,извини за русский алфавит) В конце от себя чего-то добавь)
Відповідь:
МЕНЮРУБРИКИ
МІЙ ЧАС ЗУПИНИВСЯ ТУТ. РОЗПОВІДЬ АМЕРИКАНЦЯ НА КАРАНТИНІ У ЛЬВОВІ
Joe Lindsley
29 березня 2020 27543 0
Джо Ліндслі прилетів до Львова на журналістську конференцію та через карантин змушений був залишитись тут надовго. (українською та англійською мовами)
Фото: Газета «День»
ФОТО: ГАЗЕТА «ДЕНЬ»
У Львові є популярною пісня, у якій є слова «Ми помрем не в Парижі». В епоху коронавірусу вона отримала зовсім інший зміст. Наш час зупинився там, де нас зупинила інфекція. І він змушує переглянути багато наших цінностей, змінити своє ставлення до світу та до себе. Історія американського журналіста Джо Ліндслі, який через вірус змушений надовго застрягнути у Львові та його друзів з різних країн світу.
Коронавірусом була інфікована значна частина відомих людей – принц Чарльз, Грета Тунберг, урядовці й політики з багатьох країн, включно з американськими сенаторами, зірками НБА та футболу, що підкреслює його поширення на весь світ. Він навіть отруїв мої сни: я бачу той самий жах, у якому залишок на шкалі мого інгалятора від астми, який рідко використовую, швидко падає до нуля. Всі ми перебуваємо у стані невизначеності і божевілля, і я чую історії, які дають надію, свідчать про розчарування та розгубленість, від друзів, яких я зустрів під час подорожей світом.
Під час цього карантину я перебуваю в Україні, де випадково залишився, коли музика, як у грі, перестала грати, і нам усім довелося знайти місце для самоізоляції. Я залишився за стінами монастиря ХVII століття як єдиний гість у готелі, і, незважаючи на фізичну ізоляцію, я перебуваю на зв’язку з іншими людьми. Усіх цікавить одне: що відбувається у цю дивну епоху коронавірусу? Ось мої думки.
Пояснення:
-Доброго дня(имя)
- Пробач,що трохи запизнилась.(вся)
-А що ти такого робила?
-Слухала таку гарну писню, розчулила до самого серця.
- Це добре. А на який мови?
-На украинський. Спивачка так добре спивала, я таки писни дуже ридко зустричаю!
- Не дивно,що писня була хороша!
-Чому?
-Бо укр.мова мае особливу звучнисть, яка зачаровуе.
-Тобто, справа в мови?
-Так,це грае дуже важливу роль. Мова в поеднанни з писнею дае вражаючий эфект.
-Ти правий(ва)! Бо без мови не народилася писня.
-З давна народ складае писни. А якщо не було б мови то...
-Мабуть,була лише одна музика?
-Так!Мени подобаються твои думки. Хочеш,я дам тоби ии послухати?
-Звичайно!
-Тоди ходим до мене?
- Давай!
Ну вот как-то так,извини за русский алфавит) В конце от себя чего-то добавь)