Не гони коня кнутом, а гони вівсом не вір словам , а вір ділам семеро одного не ждуть хто питає, той не блудить не зазнавши гіркого, що ти знаєш про солодке? чули дзвін та не узнали, де він не знав, не знав та й забув моя хата скраю, я нічого не знаю якщо на своєму язиці не втримаєш, то на чужий не сподівайся горе тому жить, хто життям не дорожить:)
Як овечка: не мовить ні словечка.Не так то він діє, як тим словом сіє.Кого не б'є слово, тому й палиця не За грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся.Впік мене тим словом, не треба й вогню.Дурний язик — голові не приятель.Не гріє мене кожух, лиш слово гріє й тішить.Не кидай слова на вітер.Слово — не полова, язик — не помело.Балакун, мов дірява бочка, нічого в собі не задержить.
«щастя – це не життя без турбот і печалей, це стан душі». коли людина щаслива, вона бачить світ по-іншому. песимісти стають оптимістами, починаючи вірити у світле майбутнє, намагаються продовжити цей стан, адже життя смугасте: якщо зараз біла смуга, то рано чи пізно настане й чорна…
так і на долю україни випадали чорні та білі смуги. її історія наче вишиванка, бо мережилися на полотні чорні й червоні нитки. вузлик за вузликом народжувалася наша держава. червоними нитками запеклася кров борців за нашу мову, віру, правду. кожна безцінна крапля просочувала полотно й залишилася на нім навіки. чорними ж стали материнські сльози й смерть. саме вони спонукали боротися за те, щоб не з’являлися сльози болю на очах найрідніших.
наша біла сорочка – це щире щастя українців, накопичене століттями. строфа пісні чи рядок шевченківського вірша щоразу нам надію та сили боротися далі. не здаватися, не зупинятися.
як би там не було, а ми щасливі люди, які мають суверенну, незалежну державу зі своєю чудовою мовою. про милозвучність, красу та неповторність її знають у всьому світі. ми одна з найспівучіших та найталановитіших націй. нам є чим пишатися й що розвивати! ми повинні бути щасливими!
щастя – це той приз, який ти отримуєш, подолавши іспити долі, якими б важкими вони не були. кожен заслуговує на своє щастя, але важливо його не проґавити!
не вір словам , а вір ділам
семеро одного не ждуть
хто питає, той не блудить
не зазнавши гіркого, що ти знаєш про солодке?
чули дзвін та не узнали, де він
не знав, не знав та й забув
моя хата скраю, я нічого не знаю
якщо на своєму язиці не втримаєш, то на чужий не сподівайся
горе тому жить, хто життям не дорожить:)
Як овечка: не мовить ні словечка.Не так то він діє, як тим словом сіє.Кого не б'є слово, тому й палиця не За грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся.Впік мене тим словом, не треба й вогню.Дурний язик — голові не приятель.Не гріє мене кожух, лиш слово гріє й тішить.Не кидай слова на вітер.Слово — не полова, язик — не помело.Балакун, мов дірява бочка, нічого в собі не задержить.
«щастя – це не життя без турбот і печалей, це стан душі». коли людина щаслива, вона бачить світ по-іншому. песимісти стають оптимістами, починаючи вірити у світле майбутнє, намагаються продовжити цей стан, адже життя смугасте: якщо зараз біла смуга, то рано чи пізно настане й чорна…
так і на долю україни випадали чорні та білі смуги. її історія наче вишиванка, бо мережилися на полотні чорні й червоні нитки. вузлик за вузликом народжувалася наша держава. червоними нитками запеклася кров борців за нашу мову, віру, правду. кожна безцінна крапля просочувала полотно й залишилася на нім навіки. чорними ж стали материнські сльози й смерть. саме вони спонукали боротися за те, щоб не з’являлися сльози болю на очах найрідніших.
наша біла сорочка – це щире щастя українців, накопичене століттями. строфа пісні чи рядок шевченківського вірша щоразу нам надію та сили боротися далі. не здаватися, не зупинятися.
як би там не було, а ми щасливі люди, які мають суверенну, незалежну державу зі своєю чудовою мовою. про милозвучність, красу та неповторність її знають у всьому світі. ми одна з найспівучіших та найталановитіших націй. нам є чим пишатися й що розвивати! ми повинні бути щасливими!
щастя – це той приз, який ти отримуєш, подолавши іспити долі, якими б важкими вони не були. кожен заслуговує на своє щастя, але важливо його не проґавити!