Людина і природа тісно пов'язані між собою і впливають одне на одного. Життя без річок і океанів, ґрунтів і лісів, повітря і сонця неможливе. Проте, на жаль, людство ще не навчилося дякувати природі за своє існування.
З кожним роком на Землі стає менше територій, де є чисте повітря, прозорі водойми, неполохані звірі. Унаслідок некон-трольованого знищення природних ландшафтів зникає багато видів рослин і тварин. Жива природа швидко втрачає своє розмаїття.
Підприємства енергетики, сільське господарство, автотранспорт, випробування різних видів зброї постійно забруднюють довкілля сотнями небезпечних речовин. Наприклад, за підрахунками вчених, в океан щорічно потрапляє близько 1,5 млн тонн нафти. Нині нафтою і нафтопродуктами забруднено понад 20 % поверхні Світового океану. Це дуже небезпечно, адже мертвий океан - це мертва планета.
У результаті надмірного використання деревини й вирубування лісів постійно скорочуються площі лісового фонду. Так, якщо 150-200 років тому ліси займали майже 50% площі суходолу, то нині - менш як 30%.
Через неправильне господарювання дуже швидко втрачають свою родючість ґрунти.
Упродовж тривалого часу Земля сама була здатна очищатися від різних видів забруднення. Але нині природні комплекси материків і океанів уже не встигають переробляти величезну кількість відходів і небезпечних речовин. Тому люди мають нарешті усвідомити, що збереження життя на планеті залежить від того, як вони дбають про довкілля
Було дуже приємно отримати твого листа! Вітаю тебе з обранням старостою класу. Я вірила, що оберуть саме тебе, бо ти дуже відповідальна та кмітлива.
Почну з головного – я навчилася кататися на велосипеді! Ти ж пам'ятаєш, як мені цього хотілося. Свого в мене не було, а друзі, якщо і пропонували мені покататися, то не недовго. А для того, щоб навчитися хвацько крутити педалі, потрібен час…
Та сталося диво – батьки купили мені велосипед. Тепер я не розлучаюся зі своїм двоколісним другом. Звичайно, катаюся я ще не ідеально, постійно збиваю коліна та набиваю синці, але рівновагу тримати вмію.
У мене все гаразд і вдома, і в школі. До речі, в нашому класі з’явився новенький – Павло. Він з родиною переїхав до нас з Дніпродзержинська. Мій новий однокласник не дуже високого зросту, трохи товстенький, а ще він напрочуд гарно співає. Ми були приємно здивовані, коли почули його співи. Вчителі не нарадуються такому таланту і вже готують йому сольний номер на святі Восьмого березня.
На цих вихідних ходили з мамою й татом до театру на виставу «Ромео і Джульєтта». Гра акторів була неперевершеною! Я насолоджувалася кожною миттю дійства. Актриса, яка грала Джульєтту, мала дуже вишукану сукню.
Минулого тижня в нашій школі був день зустрічі випускників. Традиційно старшокласники готують для них розважальну програму – співають, танцюють, розповідають чудові історії і декламують вірші. Цього разу наша вчителька з музики попросила мене зіграти на святковому концерті «Італійську польку»! Уявляєш?!
Я дуже нервувала – це ж мій перший сольний виступ на сцені. Найбільше боялася, що від хвилювання забуду ноти, але все пройшло пречудово. Всім дуже сподобалось. Стільки оплесків я ще ніколи не отримувала.
Напиши мені одразу, як отримаєш листа! Чекаю на твою відповідь!
Оля.
Оригинал http://ycilka.net/tvir.php?id=887#ixzz4bJtfJ1LA