Людина — це унікальна істота, яка є не просто творінням вищого розуму, не просто відображенням Божої мудрості, могутності, творчого потенціалу. Людина, з погляду християнства, є особою, яка має власний розум, власну волю, власні почуття. Людина безсмертна не лише в релігійному розумінні, але й у своїх ділах. Усе, що кожен з нас зробить, матиме свій слід у майбутньому. Найзагальніше покликання кожної людини — жити. І жити гідно. Часто ми відволікаємося на дрібні і скороминущі речі, а це принижує людину, робить її життя примітивним і нецікавим. Крім основного призначення, кожен має особисте покликання. Бог кожного з нас любить і наділяє тим чи іншим талантом, якоюсь характерною властивістю, яку людина може розвинути або змарнувати. Навіть якщо ми не відчуваємо в собі здібностей до мистецтва, науки чи спорту, то можемо розвивати щедрість, терпимість, порядність та інші чесноти, яких нам часто бракує в житті.Для кожного важливим є вміння поводитися в буденних ситуаціях. Часто людина грішить тим, що будує величезні плани, мріє про високе життя, але не вміє бути уважною до щоденних потреб рідних. Цінність життя людини повинна вимірюватися кількістю добра і любові, вкладених нею у кожну, хай і невеличку справу. Люди мають жити в дружбі, злагоді, допомагати один одному. А до тільки тоді буде шляхетною, коли вона є безкорисливою. Ми живемо в суспільстві, серед інших людей, і постійно відчуваємо на собі їхню опіку та внутрішню погребу якогось ставлення до них. Вже самою природою передбачено, що сильніший повинен піклуватися про слабшого. І, власне, сила сильного полягає в тому, наскількивін використовує її для служіння іншим. Батьки не просто виховують дітей, забезпечують їжею, одягом, відсилають до школи; вони люблять їх і піклуються про них.Кожну хвилину свого життя потрібно пам’ятати, що ми — діти Божі. Тому треба навчитись прощати, жити в спільноті: потішати самотніх, давати потребуючим. Ми маємо творити добро і боротись зі злом. І якщо деколи відступаємо від цього, то завжди можемо виправитись, бо знаємо, що Бог нас очікує з любов’ю і прощенням
Написати продовження
Объяснение:
Складений дієслівний присудок - це присудок, який виражається неозначеною формою дієслова в поєднанні з допоміжним словом. Допоміжними бувають:
а) дієслова стати, почати, перестати, кінчити, могти, сміти, хотіти, зволити, мусити, мати, пробувати, братися, збиратися, наміритися, заходжуватися, намагатися, уміти, зуміти; у безособових реченнях: кортіти, хотітися, бажатися, доводитися тощо;
б) іменники майстер, майстриня, митець, мастак,
в)прикметники повинен, зобов'язаний, змушений, здатний, готовий, рад, згоден, ладен, спроможний, схильний тощо;
г) сполучення слів у змозі, не в змозі, не в силі, у стані, мати силу, мати змогу, мати можливість, мати право, мати намір, дати можливість тощо;
ґ) прислівники (у безособових реченнях) треба, потрібно, слід, необхідно, доцільно, варто, можна, важко, легко, приємно, гарно, любо, гріх, сором, жаль, пора тощо.
Кожен у своєму житті хоч раз, мабуть, пробував себе у якісь той чи іншій справі. У кожного були свої мрії,до яких деякі і досі йдуть, не покладаючи рук. У кожного,хто пройде повз тебе, у кожної людини є свої цілі та мрії. Кожен хоче відшукати саме свій шлях у житті. На твоєму шляху до мрії буде багато перешкод та складнощів. Хтось зупиниться, так і не досягши її, що буде неправильним, а хтось встане після падіння, та й піде далі. Адже найголовне-знайти собі місце в цьому свті. Кожен мріє про це. Але не всім вдається дійти до кінця. Якщо в тебе ще нема мети-шукай. Адже без неї нічого не вийде. Не буде мети-не буде сенсу життя. Але якщо ти вже вирішив, обрав свій шлях-не зупиняйся, навіть після падіння. Йди далі і обов'язково отримаєш бажане. Коли мета досягнута , а мрії здійсненні, і вже здається:" все, більше мені нічого робити тут. Я свою "роботу" виконав. Hi. В тебе ще є, куди йти. Вдосконалюйся, шукай іншу мрію, і знову йди до неї, адже niсля перемоги ти зможеш відпочити, насолоджуючись результатом.