В
Все
Б
Биология
Б
Беларуская мова
У
Українська мова
А
Алгебра
Р
Русский язык
О
ОБЖ
И
История
Ф
Физика
Қ
Қазақ тiлi
О
Окружающий мир
Э
Экономика
Н
Немецкий язык
Х
Химия
П
Право
П
Психология
Д
Другие предметы
Л
Литература
Г
География
Ф
Французский язык
М
Математика
М
Музыка
А
Английский язык
М
МХК
У
Українська література
И
Информатика
О
Обществознание
Г
Геометрия
Иви0008
Иви0008
22.02.2020 13:23 •  Українська мова

Любові сповненій до дна я вам щедрую, добрі люди

Показать ответ
Ответ:
ksysha98090909
ksysha98090909
30.08.2021 13:24
Синтаксичний розбір речення.

[Дуже рано я збагнув], (що найвища премудрість, найвищі знання,
|накопичені людством за всі попередні віки|, знайшли своє місце(=) на папері, поселилися(=) в книгах).

[— ═], (що 1O, O, |~~~|, 2O, O].

*** |~~~| - відокремлене означення, виражене дієприкм. зворотом.
2  ряди однорідних членів:
1O, O – однор. підмети (позначити усередині —);
2O, O – однор. присудки (позначити усередині ═).
Нумерувати у схемі не треба.  

Речення складнопідрядне, розповідне, стверджувальне, неокл.;
1-е просте, головне, двоскладне, поширене, повне, неускладнене;
2-е просте, підрядне з’ясувальне (ЩО?), поширене, повне, ускладнене однорідними підметами та однорідними присудками, а також відокремленим означенням, вираженим дієприкметниковим зворотом.

Граматичні основи:
1) підмет: я (займ.);
    присудок (прост. дієсл.): збагнув (дієсл.);
2) підмети: премудрість, знання (іменн.);
     присудки (прості дієсл.): знайшли своє місце (фраз., 1 член реч.);
                                               поселилися (дієсл.).  

Другорядні члени речення:
-     обставини: дуже, рано (прислівн.);
                         на папері, в книгах (іменн. з прийм.);
-     означення узгоджені: найвища, найвищі (прикм.);
                        |накопичені людством за всі попередні віки| (дієприкм.зв.).
0,0(0 оценок)
Ответ:
Daniel200011
Daniel200011
19.04.2023 15:43
Споконвіків у суспільстві цінували різні людські якості: у тривожні часи — мужність, хоробрість, готовність до ризику, у мирні — працьовитість, виваженість, здатність до ком­промісів тощо. Я вважаю, що сучасний світ доволі неоднозначний. З одного боку, це світ жорстокості, праг­матизму. З іншого — світ добра, радості, романтики. Отож із погляду пересічної людини на пробле­му — що з них має домінувати, стверджуватиму, що і це, і те потрібне, щоправда в певних межах.

Так, людина до певної міри має бути прагматичною, адже мусить утілювати свої мрії. А не будучи прагматичним, не розуміючи, що для усілякої мрії потрібні умови для її втілення, немож­ливо цю мрію здійснити. Проте оскільки людина ще й має душу, то бути романтиком до певної міри теж не завадить. Звісно, і мрійництво, і прагматизм не мають сягати крайнощів.

Загальна риса романтиків — захоплене незадоволення. Звичайно, люди схильні мріяти про те, чого у них немає. Будь-яка розмова починається з «Ох, якби!». Ступінь романтизму визначається глобальністю і нездійсненністю бажання. Сумні роздуми про недосконалість світу позбавляють романтиків енергії для того, щоб утілювати свої мрії. І все ж для людства Справжні Романтики — просто знахідка. Адже саме до їхніх мрій ми приєднуємося, співпереживаючи Гаррі Поттеру в тем­ному залі кінотеатру. І саме «нездійсненні» бажання раптом приносять відкриття і наповнюють світ новими речами й подіями, такими, яких ще ніколи не було, дозволяють неможливому стати реальністю.

Проте кажуть, що найкращим романтиком є прагматик, якого надихнув якийсь романтик. Авжеж. Адже така людина знає, як мрію зреалізувати, дати їй життя. Так, його (прагматика) дії будуть передбачувані, проте вони точно будуть. І саме завдяки прагматикам втілюються мрії роман­тиків. Тож сучасна молода людина, на мою думку, буде цілком задоволена, якщо довкола неї пере­буватимуть люди, які володітимуть даром бути прагматиками з романтичним забарвленням. Голо­вне — межа, міра.

Наведу кілька прикладів з художньої літератури, які яскраво доводять правильність мого тве­рдження. На перший погляд, у житті головного героя п’єси О. Коломійця «Дикий Ангел» Платона Ангела найголовнішим є гроші. Проте, читаючи п’єсу, розуміємо, що це мудрий, люблячий батько, для якого гроші — мірило працьовитості й старанності. А ось його сусід, Крячко, який дорікав Платонові за його ощадливість, суворе виховання дітей, тепер пожинає плоди свого виховання — його син, не працюючи, став на злочинну стежку й потрапив до колонії. Згадаймо Володьку Лобо­ду з роману О. Гончара «Собор». Удаючи із себе людину творчу, діяльну, він насправді є кар’єри­стом, людцем, який віддав рідного батька до притулку, зазіхнув на національну святиню — собор. Кажучи про цінності, не можна оминути й Калитки з п’єси І. Карпенка-Карого «Сто тисяч», Пузиря з комедії «Хазяїн», де люди заради багатства, наживи готові на все.

Отже, як кажуть, добре, якщо сучасна молодь буде романтичною, з багатою на любов і мило­сердя душею і водночас до певної міри прагматичною, бо ж роль прагматиків у стабільності суспі­льства та світопорядку величезна. Саме їм належить функція збереження культурних і матеріаль­них цінностей та примноження добробуту. І поки романтики своїми революційними мріями нама­гаються розкрутити маховик історії, прагматики ущільнюють центр ваги цього маятника чим-небудь насущним, щоб зберегти баланс. І хоча сучасний світ дуже змінився, проте загальнолюдські цінності — працьовитість, порядність, мудрість — залишатимуться завжди.
0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: Українська мова
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота