Лекало село меки горами. Дол селом перестри- бувала а камішия на камiь річка-самтека, а над pко примостилася хата, У хатиіх присіиах стояла стара діжка, де баба Олена квасила на зиму капусту Улітку ж верекидала догори динаем й складала зветр- ху ріний непотріб старі чоботи, шматти, онучі. За діжкою жнв как Він придибан якось уно. Xтова як пін увійпов. бо двері будли замкиен!. Оселився собі в кутку, поаносив туди всякого мотлоху, нистромлин крики смішну мордочку й викочунався до мисоч- ки з молоком. А якось на світаниі розбуднв усіх, вов- тузичись пл дверима в снях, 1 коли бому вілчинили, перекотився через поріг, а на голках у шього стирчали иблука Стефко з Тв одне чого смачніого, ніх оте Ткакове яблууко. ніколи не кутував віn nt- Неподалік од хати росла велика старезна лина. Коли вона пвіла й від неї шов такнй солодкий дух, шо аж голова паморочиласа, то починала співати. Співала пизьким окса- митоенм голосом щодень одну й ту жмонотонну, але дуже гарпу пісню, 1 минуло немало часу, поки Стефко додумавси: то бджоли прилітали по мед густим роем 1 так гули, непри- Данно то було, не зі Стефком ніби, а з кимось iншим. Воссни вониа бабою ходили по гриби. Стефко взунався у писокі чоботи, аби пir не об- росити, виламуван міщиого костура та розгортав пим сухе листя, щоб побачити гриби й nlairnaти геть гадюку. Мокрий від недапнього дощу, ліс пестив, голубив тіло, 1, алавалося, весь напосний запахом земл, старого листя, грибів та ожини, ти ростеш, підносишся над acом 1 бачиц світ далеко-далеко поза rорами. Баба мала повnicusкий коншк грибв, Стефкові не хотлося вертати додому отак соб!, скаадніруч, він струшував а rлок ліщини коричнсті горlки-лускані, а влома жмнами висннав іх маiй Насті-то для не1 була найкраща лакомина (Н. Биуя). А. Яка тема й основна думка тексту? До якого стилю мовлення він належить? Bідлавідь аргумлантуйтв. Які почуття викликала у вас ця розповідь? Висловто власну думку шщодо аяторського задуму. Добаріть загаловок до таксту. Б. Поясніть лаксична аначанни пиділаних слів (у разі потреби скористайтеся тлу- мачним словником). В. 3'ясуйта рamь метафоричних сповосполучень у тексті, визначто іх стилістичну Функцю. г. Прочитайта ще раз токст. Розсташте прашильній послдовност орснтовн заголовки мікротем
Гриби треба вміти збирати, а також знати, які гриби їстівні, а які ні. Я знаю багато їстівних грибів: опеньки, лисички, маслюки, боровики та інші.
Найбільша радість для грибника, коли він у лісі знайде галявину, на якій ростуть боровики. Одного разу поталанило і мені. Випадково неподалік від великого дуба я помітив товстенького боровичка, який хоч і був маленький, але впевнено і твердо ріс серед опалого листя на галявині.
Я став уважно оглядати галявину, і знову побачив боровика. Великий гриб ніби староста стояв посеред галявини й оглядав інші гриби. Шапка на ньому завбільшки з полумисок, а ніжка завтовшки з мою руку.
Через декілька хвилин мій кошик був наповнений, і я радісно пішов до дідуся
Гриби треба вміти збирати, а також знати, які гриби їстівні, а які ні. Я знаю багато їстівних грибів: опеньки, лисички, маслюки, боровики та інші.
Найбільша радість для грибника, коли він у лісі знайде галявину, на якій ростуть боровики. Одного разу поталанило і мені. Випадково неподалік від великого дуба я помітив товстенького боровичка, який хоч і був маленький, але впевнено і твердо ріс серед опалого листя на галявині.
Я став уважно оглядати галявину, і знову побачив боровика. Великий гриб ніби староста стояв посеред галявини й оглядав інші гриби. Шапка на ньому завбільшки з полумисок, а ніжка завтовшки з мою руку.
Через декілька хвилин мій кошик був наповнений, і я радісно пішов до дідуся