Перероблено у речення так, щоб одне якесь з кожної пари стало відокремленим додатком.
1. У лісі росте багато дубів. Трапляється в лісі також ясен, липа та клен. |Крім дубів|, трапляється в лісі також ясен, липа та клен.
2. Хижі звірі небезпечні. У лісі є ще одна небезпека – можна заблудити. У лісі, |окрім хижих звірів|, є ще одна небезпека – можна заблудити.
3.* Далеко внизу розкинулись кущі верболозу. Біля кущів верболозу п’яно гойдали головами соняшники. Далеко внизу, |окрім кущів верболозу|, росли соняшники. *Більш вдало ці речення можна переробити в одне, ускладнене уточнювальною відокремленою обставиною, а не відокремленим додатком: Далеко внизу, поряд з кущами верболозу (біля кущів верболозу), п’яно гойдали головами соняшники.
4. Усе тоді здавалося йому не вартим уваги. Тоді його цікавили лише книги. Усе тоді здавалося йому не вартим уваги, |за винятком книг|. __ Відокремлені додатки підкреслити |_ _ _|
1. У лісі росте багато дубів. Трапляється в лісі також ясен, липа та клен. |Крім дубів|, трапляється в лісі також ясен, липа та клен.
2. Хижі звірі небезпечні. У лісі є ще одна небезпека – можна заблудити. У лісі, |окрім хижих звірів|, є ще одна небезпека – можна заблудити.
3.* Далеко внизу розкинулись кущі верболозу. Біля кущів верболозу п’яно гойдали головами соняшники.
Далеко внизу, |окрім кущів верболозу|, росли соняшники.
*Більш вдало ці речення можна переробити в одне, ускладнене уточнювальною відокремленою обставиною, а не відокремленим додатком:
Далеко внизу, поряд з кущами верболозу (біля кущів верболозу), п’яно гойдали головами соняшники.
4. Усе тоді здавалося йому не вартим уваги. Тоді його цікавили лише книги.
Усе тоді здавалося йому не вартим уваги, |за винятком книг|.
__
Відокремлені додатки підкреслити |_ _ _|
Пояснення:
чому українську мову називають мелодійною?
Кожна мова світу має свої особливості.
Наша мова також має свою родзинку: у світі вона
сприймається як одна з наймилодійніших. Нам, носіям мови, тим,
хто любить свою мову, спеціальних фактів і не потрібно. Про
красу й приємність звучання української мови є більш ніж
достатньо усних і писемних свідчень, у тому числі
загальновідомих.
Українська мова могутня, глибинна. І кожне слово має свій
відтінок: сум, радість, гумор, щедрість, щирість.
Рідна мова — це мова націй, мова предків, яка зв’язує
людину з його народом. Рідна мова — найбільший скарб.
Існує твердження, що українська мова — одна з
найбагатших слов’янських мов.
Отже, українську мову треба любити, плекати, дбати про неї, адже неможливо уявити існування народу без рідної мови.